Вітання для Церкви в Римі
1 Павло, раб Ісуса Христа, покликаний апостол, вибраний для Божого Євангелія,
2 яке Він заздалегідь пообіцяв через Своїх пророків у Святих Писаннях,
3 про Свого Сина, Який тілом був нащадком Давида
4 і настановлений Сином Божим у силі, за Духом Святості, через воскресіння з мертвих — про Ісуса Христа, Господа нашого,
5 через Якого ми прийняли благодать і апостольство, щоби через Його Ім’я були послушні вірі всі народи,
6 між якими і ви, покликані Ісуса Христа, —
7 усім, хто в Римі, улюбленим Божим, покликаним святим: благодать і мир вам від Бога, нашого Отця, і Господа Ісуса Христа!
Прагнення відвідати вірних у Римі
8 Насамперед дякую моєму Богові через Ісуса Христа за всіх вас, що ваша віра звіщається в усьому світі.
9 І свідком мені є Бог, Якому служу своїм духом у Євангелії Його Сина, що завжди про вас пам’ятаю,
10 постійно прошу у своїх молитвах, щоб колись вдалося, з Божої волі, відвідати вас.
11 Прагну побачити вас, щоби передати вам якийсь духовний дар для вашого зміцнення;
12 тобто разом з вами втішитися спільною вірою — вашою і моєю.
13 Не хочу, брати, щоб ви не знали того, як часто я бажав, аби мати якийсь плід і серед вас, як і серед інших язичників, прийти до вас, але все щось перешкоджало — аж до сьогодні.
14 Я боржник перед греками і варварами, мудрими і немудрими;
15 тому, щодо мене, то я готовий і вам, які в Римі, звістити Євангеліє.
Радісна Звістка — Божа сила
16 Адже я не соромлюся Радісної Звістки [Христа], тому що вона — Божа сила на спасіння кожному, хто вірить: перше — юдеєві, а тоді — грекові.
17 Адже праведність Божа відкривається в ній з віри у віру, як написано: А праведний вірою житиме.
Гнів Божий на неправедність
18 Оскільки гнів Божий з’являється з неба на всяку безбожність і неправедність людей, які правду стримують неправедністю;
19 адже те, що можна знати про Бога, відоме їм, тому що Бог їм відкрив.
20 Тож Його невидиме — Його вічна сила і Божественність — від створення світу через творіння стає зрозумілим. Так що немає їм виправдання.
21 Адже пізнавши Бога, вони не прославили Його як Бога, не подякували Йому . Але їхні думки стали нікчемними, а нерозумні їхні серця — оповиті темрявою.
22 Називаючи себе мудрими, вони стали нерозумними,
23 і славу нетлінного Бога вони замінили подобою тлінної людини, птахів, чотириногих і плазунів.
Покинуті Богом
24 Тому Бог через пожадання їхніх сердець віддав їх нечистоті, щоб вони самі між собою безчестили свої тіла.
25 Вони замінили Божу істину на неправду, поклонялися і служили творінню більше, ніж Творцеві, Який є благословенний навіки! Амінь .
26 Тому Бог віддав їх ганебним пристрастям: їхні жінки замінили природне єднання на протиприродне;
27 так само й чоловіки, залишивши природне єднання з жінкою, розпалилися своєю пристрастю один до одного; чоловіки із чоловіками роблять ганьбу і самі в собі пожинають належну відплату за свій блуд.
28 Оскільки вони вважали за непотрібне пізнати Бога, то видав їх Бог їхньому перекрученому розумові, щоби чинили те, чого не личить.
29 Вони сповнені всякої неправди, лукавства, зажерливості, злоби; повні заздрості, вбивства, суперечок, підступу, поганих звичок, пліткарства;
30 вони наклепники, богоненависники, напасники, зухвалі, горді, хвалькуваті, винахідники зла, непокірні батькам,
31 нерозумні, зрадливі, безсердечні, [непримиренні], немилосердні.
32 Вони, знаючи про суд Божий, що ті, хто таке коїть, варті смерті, не тільки продовжують це робити, але й схвалюють інших, які таке чинять.
Павлів привіт римлянам
1 Павло, раб Ісуса Христа, покликаний апостол, вибраний для звіщання Євангелії Божої,
2 яке Він перед тим приобіцяв через Своїх пророків у святих Писаннях,
3 про Сина Свого, що тілом був із насіння Давидового,
4 і об’явився Сином Божим у силі, за духом святости, через воскресення з мертвих, про Ісуса Христа, Господа нашого,
5 що через Нього прийняли ми благодать і апостольство на послух віри через Ім’я Його між усіма народами,
6 між якими й ви, покликані Ісуса Христа, —
7 усім, хто знаходиться в Римі, улюбленим Божим, вибраним святим , — благодать вам та мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа!
Павлове бажання відвідати римлян
8 Отже, насамперед дякую Богові моєму через Ісуса Христа за всіх вас, що віра ваша звіщається по всьому світові.
9 Бо свідок мені Бог, Якому служу духом своїм у звіщанні Євангелії Його Сина, що я безперестанно згадую про вас,
10 і в молитвах своїх завжди молюся, щоб воля Божа щасливо попровадила мене коли прийти до вас.
11 Бо прагну вас бачити, щоб подати вам якого дара духовного для зміцнення вас,
12 цебто потішитись разом між вами спільною вірою — і вашою, і моєю.
13 Не хочу ж, щоб ви не знали, браття, що багато разів мав я замір прийти до вас, але мені перешкоджувано аж досі, щоб мати який плід і у вас, як і в інших народів.
14 А гелленам і чужоземцям, розумним і немудрим, — я боржник.
15 Отже, щодо мене, я готовий і вам, хто знаходиться в Римі, звіщати Євангелію.
Сила Євангелії
16 Бо я не соромлюсь Євангелії, бо ж вона — сила Божа на спасіння кожному, хто вірує, перше ж юдеєві, а потім гелленові.
17 Правда бо Божа з’являється в ній з віри в віру, як написано: “А праведний житиме вірою”.
Гнів Божий на безбожників
18 Бо гнів Божий з’являється з неба на всяку безбожність і неправду людей, що правду гамують неправдою,
19 тому що те, що можна знати про Бога, явне для них, бо їм Бог об’явив.
20 Бо Його невидиме від створення світу, власне Його вічна сила й Божество, думанням про твори стає видиме. Так що нема їм виправдання,
21 бо, пізнавши Бога, не прославляли Його, як Бога, і не дякували, але знікчемніли своїми думками, і запаморочилось нерозумне їхнє серце.
22 Називаючи себе мудрими, вони потуманіли,
23 і славу нетлінного Бога змінили на подобу образа тлінної людини, і птахів, і чотириногих, і гадів.
24 Тому то й видав їх Бог у пожадливостях їхніх сердець на нечистість, щоб вони самі знеславляли тіла свої.
25 Вони Божу правду замінили на неправду, і честь віддавали, і служили створінню більш, як Творцеві, що благословенний навіки, амінь.
26 Через це Бог їх видав на пожадливість ганебну, — бо їхні жінки замінили природне єднання на протиприродне.
27 Так само й чоловіки, позоставивши природне єднання з жіночою статтю, розпалилися своєю пожадливістю один до одного, і чоловіки з чоловіками сором чинили. І вони прийняли в собі відплату, відповідну їхньому блудові.
28 А що вони не вважали за потрібне мати Бога в пізнанні, видав їх Бог на розум перевернений, — щоб чинили непристойне.
29 Вони повні всякої неправди, лукавства, зажерливости, злоби, повні заздрости, убивства, суперечки, омани, лихих звичаїв,
30 обмовники, наклепники, богоненавидники, напасники, чваньки, пишні, винахідники зла, неслухняні батькам,
31 нерозумні, зрадники, нелюбовні, немилостиві.
32 Вони знають присуд Божий, що ті, хто чинить таке, варті смерти, а проте не тільки самі чинять, але й хвалять тих, хто робить таке .