Не осуджуйте один одного!
1 Слабкого у вірі приймайте без суперечок щодо переконань.
2 Адже один вірить, що можна все їсти, а слабкий їсть зелень.
3 Хто їсть, хай не зневажає того, хто не їсть. А хто не їсть, хай не осуджує того, хто їсть, бо і його Бог прийняв.
4 Хто ти такий, що судиш чужого раба? Перед своїм паном він або стоїть, або падає. Але він встоїть, тому що Бог має силу підтримати його.
5 Хтось відрізняє один день від іншого, а хтось вважає всі дні однаковими . Нехай кожний тримається свого власного переконання.
6 Хто розрізняє дні, — для Господа розрізняє. [І хто не розрізняє днів, — для Господа не розрізняє]. Хто їсть, — для Господа їсть, адже заносить подяку Богові. А хто не їсть, — для Господа не їсть, і дякує Богові.
7 Бо ніхто з нас не живе сам для себе, і ніхто сам для себе не вмирає.
8 Якщо живемо, — для Господа живемо; якщо вмираємо, — для Господа вмираємо. Отже, чи живемо, чи вмираємо, — ми є Господні!
9 Адже Христос тому і помер, і ожив, щоби панувати і над мертвими, і над живими.
10 Тож чому ти осуджуєш свого брата? Чому свого брата зневажаєш? Адже всі ми станемо перед Божим судом,
11 як написано: Я живу, — каже Господь, — і схилиться переді Мною кожне коліно, і визнає Бога кожний язик!
12 Отже, кожний з нас сам за себе дасть відповідь Богові.
Не будете спокусою для ближніх
13 Так що вже не осуджуймо один одного, але радше судімо про те, щоб не ставити братові перешкоди чи спокуси.
14 Я знаю і певний у Господі Ісусі, що немає нічого нечистого самого в собі; тільки тому, хто вважає щось нечистим, — воно і є нечисте.
15 Бо якщо через їжу твій брат страждає, то ти вже не з любов’ю поводишся, — не губи своєю їжею того, за кого помер Христос.
16 Отже, нехай ваше добре не зневажається.
17 Адже Царство Боже — не їжа й не пиття, а праведність, мир і радість у Святому Дусі.
18 Хто цим служить Христові, той і Богові до вподоби, і людьми шанований.
19 Тому дбаймо про мир і про те, що служить для збудування одне одного.
Усе, що не з віри, — гріх
20 Заради їжі не руйнуй Божого діла. Бо все чисте, але біда тій людині, яка їсть на спокусу.
21 Добре не їсти м’яса, не пити вина, — не робити нічого, через що твій брат спотикається, [або спокушується, або слабне].
22 Ти маєш переконання? Май його для себе самого перед Богом. Блаженний той, хто не осуджує себе за те, у чому впевнений.
23 А хто сумнівається, коли їсть, — уже осуджений, бо робить це не з віри. А все, що не з віри, — гріх.
24 [Тому, Хто за моїм Євангелієм і проповіддю Ісуса Христа може вас зміцнити згідно з відкриттям тайни, яка споконвіку замовчувалася,
25 а нині, за наказом вічного Бога, виявлена через Писання пророків і розголошена для утвердження віри між усіма народами,
26 Єдиному премудрому Богові, через Ісуса Христа, слава навіки! Амінь].
Не осуджуйте ближнього
1 Слабого у вірі приймайте, але не для суперечок про погляди.
2 Один бо вірує, що можна їсти все, а немічний споживає ярину.
3 Хто їсть, нехай не погорджує тим, хто не їсть. А хто не їсть, нехай не осуджує того, хто їсть, — Бог бо прийняв його.
4 Ти хто такий, що судиш чужого раба? Він для пана свого стоїть або падає; але він устоїть, бо має Бог силу поставити його.
5 Один вирізнює день від дня, інший же про кожен день судить однаково . Нехай кожен за власною думкою тримається свого переконання.
6 Хто вважає на день, — для Господа вважає, а хто не вважає на день, — для Господа не вважає. Хто їсть, — для Господа їсть, бо дякує Богові. А хто не їсть, — для Господа не їсть, і дякує Богові.
7 Бо ніхто з нас не живе сам для себе, і не вмирає ніхто сам для себе.
8 Бо коли живемо — для Господа живемо, і коли вмираємо — для Господа вмираємо. І чи живемо, чи вмираємо — ми Господні!
9 Бо Христос на те й умер, і ожив, щоб панувати і над мертвими, і над живими.
10 А ти нащо осуджуєш брата свого? Чи чого ти погорджуєш братом своїм? Бо всі станемо перед судним престолом Божим.
11 Бо написано: “Я живу, каже Господь, і схилиться кожне коліно передо Мною, і визнає Бога кожен язик!”
12 Тому кожен із нас сам за себе дасть відповідь Богові.
13 Отож, не будемо більше осуджувати один одного, але краще судіть про те, щоб не давати братові спотикання та спокуси.
Пильнуймо про мир
14 Я знаю, і пересвідчений у Господі Ісусі, що нема нічого нечистого в самому собі; тільки коли хто вважає що за нечисте, тому воно нечисте.
15 Коли ж через поживу сумує твій брат, то вже не за любов’ю поводишся ти, — не губи своєю поживою того, за кого Христос був умер.
16 Нехай ваше добре не зневажається.
17 Бо Царство Боже не пожива й питво, але праведність, і мир, і радість у Дусі Святім.
18 Хто цим служить Христові, той Богові милий і шанований поміж людьми.
19 Отож, пильнуймо про мир, та про те, що на збудування один одного!
Що не від віри, те гріх
20 Не руйнуй діла Божого ради поживи, — усе бо чисте, але зле людині, що їсть на спотикання.
21 Добре не їсти м’яса, ані пити вина, ані робити такого, від чого брат твій гіршиться, або спокушується, або слабне.
22 Ти маєш віру? Май її сам про себе перед Богом. Блаженний той, хто не осуджує самого себе за те, про що випробовується!
23 А хто має сумнів, коли їсть, буде осуджений, бо не робить із віри, а що не від віри, те гріх.