1 І повернувся ангел, що говорив через мене, і підняв мене, — так, як коли пробуджується людина зі свого сну, 2 і сказав мені: Що ти бачиш? І я сказав: Я побачив, і ось світильник — увесь золотий, а над ним — посудина для світильника, і над ним — сім лампадок, і сім чашечок для лампадок над ним. 3 І над ним — дві оливки, одна — справа світильника і одна — зліва. 4 І я запитав, і я сказав ангелові, що промовляв через мене, кажучи: Що це, Господи? 5 І відповів ангел, промовляючи через мене, і сказав мені: Не знаєш, що це? І я сказав: Ні, Господи. 6 І він відповів, і промовив до мене, кажучи: Це слово Господнє до Зоровавеля, що промовляє: Не великою силою, не міццю, але тільки Моїм духом, — говорить Господь Вседержитель!
7 Хто є ти, велика горо, перед обличчям Зоровавеля, щоб випростуватись? І він винесе камінь спадку, милість рівна до його милості. 8 І було Господнє слово до мене, кажучи: 9 Руки Зоровавеля заснували цей дім, і його руки завершать його, і пізнаєш, що Господь Вседержитель послав мене до тебе. 10 Тому що хто знехтував малими днями? І зрадіють, і побачать олов’яний камінь у руці Зоровавеля. Тих сім — це Господні очі, що дивляться на всю землю.
11 І я відповів, і сказав йому: Що це за дві оливки справа і зліва світильника? 12 І я запитав удруге, і я сказав йому: Що це за дві оливкові галузки, що в руках двох золотих трубок, що вливаються і доходять до золотих чашечок? 13 А він сказав мені: Не знаєш, що це? І я сказав: Ні, Господи. 14 І він сказав: Це два сини помазання стали перед Господом усієї землі.
Видіння золотого світильника
1 І вернувся той Ангол, що говорив зо мною, і збудив мене, як чоловіка, якого будять зо сну його.
2 І сказав він до мене: “Що ти бачиш?” А я відказав: “Бачу я, — ось світильник, увесь із золота, і чаша на верху його, і сім лямпад його на ньому, і по сім рурочок для лямпад, що на верху його.
3 І дві оливки на ньому, — одна з правиці чаші, а одна на лівиці її”.
4 І говорив я й сказав до Ангола, що говорив зо мною, кажучи: “Що це, мій пане?”
5 І відповів Ангол, що говорив зо мною, та й сказав мені: “Чи ж ти не знаєш, що це таке?” А я відказав: “Ні, пане!”
6 І відповів він, і сказав мені, говорячи: “Оце таке Господнє слово до Зоровавеля: Не силою й не міццю, але тільки Моїм Духом, говорить Господь Саваот.
7 Хто ти, горо велика? Перед Зоровавелем ти станеш рівниною. І він винесе наріжного каменя при криках: Милість, милість йому!”
8 І було мені слово Господнє таке:
9 “Зоровавелеві руки заклали цей дім, і руки його викінчать, і ти пізнаєш, що Господь Саваот послав мене до вас.
10 Бо хто буде погорджувати днем малих речей? Але будуть тішитися, і будуть дивитись на теслярського виска в руці Зоровавеля ті семеро, — Господні очі, що ходять по всій землі”.
11 І заговорив я та й до нього сказав: “Що це за дві оливки праворуч свічника й ліворуч його?”
12 І заговорив я вдруге, та й до нього сказав: “Що це за дві галузки оливок, що через дві золоті рурки виливають з себе золото?”
13 І сказав він до мене, говорячи: “Хіба ти не знаєш, що це?” А я відказав: “Ні, пане!”
14 І він сказав: “Це два Помазанці, що стоять перед Господом всієї землі”.