1 І постав диявол в Ізраїлі, підбурив Давида, щоб почислити Ізраїль. 2 І промовив цар Давид Йоаву і начальникам війська: Ідіть, перерахуйте Ізраїля від Вирсавії й аж до Дана і принесіть до мене, і знатиму їхню чисельність! 3 І сказав Йоав: Нехай Господь додасть до Свого народу так, як ці — стократ, і очі мого володаря-царя дивляться. Усі раби моєму володареві. Чому цього шукає мій володар? Щоб це не було на гріх Ізраїлеві. 4 Та слово царя взяло верх над словом Йоава. І вийшов Йоав, пройшов по всіх околицях Ізраїля і прийшов у Єрусалим. 5 І Йоав дав Давидові загальну кількість перепису народу, і всього Ізраїля було мільйон і сто тисяч мужів, які витягають меч, а Юда — чотириста і вісімдесят тисяч мужів, які витягають меч. 6 Левія і Веніаміна не порахував серед них, бо слово царя перемогло Йоава.
7 І поганим виявилося перед Богом це діло, і Він уразив Ізраїль. 8 І сказав Давид до Бога: Я дуже згрішив, бо вчинив це діло. Тепер забери зло Твого раба, бо я дуже нерозумний! 9 І сказав Господь до Ґада, провидця, який був у Давида, наказуючи: 10 Іди і заговори до Давида, промовляючи: Так говорить Господь: Три речі Я можу навести на тебе, вибери собі одну з них, і зроблю тобі.
11 І прийшов Ґад до Давида, і сказав йому: Так говорить Господь: Вибери собі: 12 або три роки голоду, або три місяці втікати з-перед твоїх ворогів і бути вигубленим мечем твоїх ворогів, або три дні Господнього меча і смерть в землі, й ангела Господнього, який вигублює серед усього спадку Ізраїля! Тепер же гляди, яке слово відповім Тому, Хто мене послав! 13 І сказав Давид Ґадові: Надто складні для мене всі три. Тож упаду в руки Господа, бо Його милосердя дуже велике, тільки б я не попав у руки людей!
14 І Господь навів смерть на Ізраїль, і полягли з Ізраїля сімдесят тисяч чоловік, — 15 Бог послав ангела в Єрусалим, щоб вигубити його. І коли той вигублював, Господь побачив, і Він покаявся за зло, і сказав ангелові, який вигублював: Досить тобі, опусти твою руку! А Господній ангел стояв на току Орни, євусейця. 16 І Давид підняв свої очі, і побачив Господнього ангела, який постав між землею і між небом, та його оголений меч, простягнений проти Єрусалима, був у його руці. І Давид і старійшини, одягнені в мішковину, упали долілиць.
17 І промовив Давид до Бога: Хіба не я наказав почислити народ? І я є тим, хто згрішив; я дійсно вчинив зло ! А ці вівці, що вони зробили? Господи Боже, нехай Твоя рука буде на мені, на домі мого батька, а не на Твоєму народі на загибель, Господи! 18 І ангел Господній сказав Ґадові переказати Давидові, щоб пішов поставити Господу жертовник на току Орни, євусейця. 19 І за словом Ґада, яке він сказав в Ім’я Господнє, Давид пішов. 20 А Орна повернувся і побачив царя (його чотири сини переховувалися з ним, і Орна потайки молотив пшеницю). 21 І Давид підійшов до Орни, а Орна вийшов з току і поклонився Давидові обличчям до землі.
22 І Давид звернувся до Орни: Дай мені місце твого току, і я збудую на ньому жертовник для Господа. Віддай мені його за відповідну ціну, і спиниться пошесть серед народу!
23 А Орна сказав Давидові: Візьми собі, і нехай мій володар-цар зробить те, що добре перед ним. Поглянь, я дав телят на всепалення, а плуг і вози — на дрова, і зерно — на жертву! Усе я віддав! 24 Та цар Давид сказав Орні: Ні, я таки куплю їх за відповідну ціну! Адже не візьму для Господа те, що твоє, щоб принести даром Господу всепалення. 25 І дав Давид Орні за його місце шістсот золотих сиклів на вагу.
26 І Давид збудував там жертовник для Господа й приніс всепалення і жертви за спасіння. І закликав до Господа, і Він вислухав його вогнем з неба на жертовнику всепалення, і поглинув всепалення. 27 І Господь промовив до ангела, і той повернув меч у піхви.
28 У той час, коли Давид побачив, що Господь його вислухав на току Орни, євусейця, він приніс там жертву. 29 На той час Господній намет, який зробив Мойсей у пустелі, і жертовник всепалень були у Вамі, у Ґаваоні. 30 Та Давид не міг піти перед нього шукати Бога, бо поспішив з-перед меча Господнього ангела.
1 І постав диявол в Ізраїлі, підбурив Давида, щоб почислити Ізраїль. 2 І промовив цар Давид Йоаву і начальникам війська: Ідіть, перерахуйте Ізраїля від Вирсавії й аж до Дана і принесіть до мене, і знатиму їхню чисельність! 3 І сказав Йоав: Нехай Господь додасть до Свого народу так, як ці — стократ, і очі мого володаря-царя дивляться. Усі раби моєму володареві. Чому цього шукає мій володар? Щоб це не було на гріх Ізраїлеві. 4 Та слово царя взяло верх над словом Йоава. І вийшов Йоав, пройшов по всіх околицях Ізраїля і прийшов у Єрусалим. 5 І Йоав дав Давидові загальну кількість перепису народу, і всього Ізраїля було мільйон і сто тисяч мужів, які витягають меч, а Юда — чотириста і вісімдесят тисяч мужів, які витягають меч. 6 Левія і Веніаміна не порахував серед них, бо слово царя перемогло Йоава.
7 І поганим виявилося перед Богом це діло, і Він уразив Ізраїль. 8 І сказав Давид до Бога: Я дуже згрішив, бо вчинив це діло. Тепер забери зло Твого раба, бо я дуже нерозумний! 9 І сказав Господь до Ґада, провидця, який був у Давида, наказуючи: 10 Іди і заговори до Давида, промовляючи: Так говорить Господь: Три речі Я можу навести на тебе, вибери собі одну з них, і зроблю тобі.
11 І прийшов Ґад до Давида, і сказав йому: Так говорить Господь: Вибери собі: 12 або три роки голоду, або три місяці втікати з-перед твоїх ворогів і бути вигубленим мечем твоїх ворогів, або три дні Господнього меча і смерть в землі, й ангела Господнього, який вигублює серед усього спадку Ізраїля! Тепер же гляди, яке слово відповім Тому, Хто мене послав! 13 І сказав Давид Ґадові: Надто складні для мене всі три. Тож упаду в руки Господа, бо Його милосердя дуже велике, тільки б я не попав у руки людей!
14 І Господь навів смерть на Ізраїль, і полягли з Ізраїля сімдесят тисяч чоловік, — 15 Бог послав ангела в Єрусалим, щоб вигубити його. І коли той вигублював, Господь побачив, і Він покаявся за зло, і сказав ангелові, який вигублював: Досить тобі, опусти твою руку! А Господній ангел стояв на току Орни, євусейця. 16 І Давид підняв свої очі, і побачив Господнього ангела, який постав між землею і між небом, та його оголений меч, простягнений проти Єрусалима, був у його руці. І Давид і старійшини, одягнені в мішковину, упали долілиць.
17 І промовив Давид до Бога: Хіба не я наказав почислити народ? І я є тим, хто згрішив; я дійсно вчинив зло ! А ці вівці, що вони зробили? Господи Боже, нехай Твоя рука буде на мені, на домі мого батька, а не на Твоєму народі на загибель, Господи! 18 І ангел Господній сказав Ґадові переказати Давидові, щоб пішов поставити Господу жертовник на току Орни, євусейця. 19 І за словом Ґада, яке він сказав в Ім’я Господнє, Давид пішов. 20 А Орна повернувся і побачив царя (його чотири сини переховувалися з ним, і Орна потайки молотив пшеницю). 21 І Давид підійшов до Орни, а Орна вийшов з току і поклонився Давидові обличчям до землі.
22 І Давид звернувся до Орни: Дай мені місце твого току, і я збудую на ньому жертовник для Господа. Віддай мені його за відповідну ціну, і спиниться пошесть серед народу!
23 А Орна сказав Давидові: Візьми собі, і нехай мій володар-цар зробить те, що добре перед ним. Поглянь, я дав телят на всепалення, а плуг і вози — на дрова, і зерно — на жертву! Усе я віддав! 24 Та цар Давид сказав Орні: Ні, я таки куплю їх за відповідну ціну! Адже не візьму для Господа те, що твоє, щоб принести даром Господу всепалення. 25 І дав Давид Орні за його місце шістсот золотих сиклів на вагу.
26 І Давид збудував там жертовник для Господа й приніс всепалення і жертви за спасіння. І закликав до Господа, і Він вислухав його вогнем з неба на жертовнику всепалення, і поглинув всепалення. 27 І Господь промовив до ангела, і той повернув меч у піхви.
28 У той час, коли Давид побачив, що Господь його вислухав на току Орни, євусейця, він приніс там жертву. 29 На той час Господній намет, який зробив Мойсей у пустелі, і жертовник всепалень були у Вамі, у Ґаваоні. 30 Та Давид не міг піти перед нього шукати Бога, бо поспішив з-перед меча Господнього ангела.