1 Був собі чоловік із синів Веніаміна на ім’я Кіс, син Авіїла, сина Сареда, сина Вахіра, сина Афека, сина веніамінівця, муж сильний. 2 А в нього був син на ім’я Саул, великий добрий муж, і серед ізраїльських синів не було кращого за нього, — від плеча і вище — настільки був вищий на всій землі.
3 Якось пропали осли Кіса, батька Саула, і Кіс сказав Саулові, своєму сину: Візьми із собою одного зі слуг, устаньте, підіть і пошукайте ослів! 4 І вони пройшли через єфремську гору, пройшли по землі Селхи і не знайшли. І пройшли через землю Еасакема, і там не було. І пройшли через землю Якіма, але не знайшли.
5 Коли вони прийшли до Сіфа, то Саул сказав своєму слузі, який був з ним: Тож давай повернемося, щоб мій батько, позбувшись ослів, не турбувався про нас! 6 А слуга йому відповів: Ось Божий чоловік у цьому місті, славний чоловік, усе, що тільки скаже, неодмінно справджується . Тепер же підемо, щоби сповістив нам нашу дорогу, якою підемо. 7 Тоді Саул сказав своєму слузі, який був з ним: І ось ми підемо, а що принесемо Божому чоловікові? Адже не стало хлібів у наших торбах, і немає з нами більше нічого з нашого майна, щоб принести Божому чоловікові. 8 А слуга у відповідь Саулові продовжив, кажучи: Ось у моїй руці знаходиться четверта частина сикля срібла, тож даси Божому чоловікові, і він сповістить нам нашу дорогу. 9 (Спочатку в Ізраїлі кожний, коли йшов запитати Бога, говорив так: Давай підемо до видючого, бо народ раніше називав пророка видючим). 10 І Саул сказав своєму слузі: Добре слово, тож давай підемо! І вони пішли до міста, де був Божий чоловік.
11 Коли вони йшли до входу в місто, вони натрапили на дівчат, які вийшли набирати воду, і запитали їх: Чи є тут видючий? 12 А дівчата відповіли їм: Ось він є напроти вашого обличчя! Нині, через особливий день, він прийшов до міста, — кажуть їм, — бо сьогодні жертва за народ у Вамі. 13 Як тільки ввійдете в місто, так знайдете його в місті, перш ніж він піде до Вами їсти, — бо народ не їстиме, аж доки він не прийде, оскільки він має благословити жертву, і тільки після цього гості їстимуть. Тепер же підіть, бо через цей день ви його знайдете. 14 І вони йдуть до міста. Коли вони входили всередину міста, ось Самуїл вийшов їм назустріч, щоб іти до Вами.
15 А Господь відкрив вухо Самуїла на один день скоріше, ніж до нього прийшов Саул, кажучи: 16 У цей час завтра пошлю до тебе чоловіка із землі Веніаміна, і ти помажеш його на володаря над Моїм народом Ізраїлем, і він спасе Мій народ з руки филистимців, оскільки Я поглянув на приниження Мого народу, бо їхній крик дійшов до Мене. 17 І коли Самуїл побачив Саула, то Господь відповів йому: Ось чоловік, про якого Я тобі сказав: Він буде володарем над Моїм народом.
18 А тим часом Саул підійшов до Самуїла всередині міста, і сказав: Підкажи, як пройти до дому видючого. 19 У відповідь Самуїл сказав Саулові: Я ним є! Іди переді мною до Вами і сьогодні їж зі мною, а вранці відішлю тебе і сповіщу тобі все, що у твоєму серці. 20 А про твоїх ослят, які пропали, сьогодні вже третій день, не жури ними твого серця, бо вони знайшлися… Для кого прекрасне Ізраїля, хіба не тобі й домові твого батька? 21 На це Саул відповів: Хіба я не є сином мужа-веніамінівця, найменшого скіпетра ізраїльського племені й найменшого племені з усього скіпетра Веніаміна, — сказав він, — тож навіщо заговорив ти до мене цими словами?
22 А Самуїл узяв Саула та його слугу і ввів їх в помешкання, і дав їм перше місце між запрошеними — приблизно сімдесят мужів. 23 І сказав Самуїл кухареві: Дай мені частину, яку я тобі дав, яку я сказав тобі покласти її біля себе. 24 І кухар підняв вверх лопатку, і поклав її перед Саулом, а Самуїл сказав Саулові: Ось те, що залишилося, поклади його перед собою і їж, бо на свідчення, покладене перед тобою, — більше ніж іншим! Щипай і їж!
І Саул їв із Самуїлом у той день, 25 і він прибув з Вами до міста. Саулові постелили на покрівлі, 26 і він спав. І сталося, коли прийшов ранок, то Самуїл покликав на покрівлі Саула, кажучи: Встань, я відішлю тебе! Тож Саул устав і вийшов надвір — він і Самуїл. 27 Коли вони сходили до околиці міста, то Самуїл сказав Саулові: Скажи слузі, і нехай іде перед нами, а ти стань сьогодні й послухай Боже слово.
1 Був собі чоловік із синів Веніаміна на ім’я Кіс, син Авіїла, сина Сареда, сина Вахіра, сина Афека, сина веніамінівця, муж сильний. 2 А в нього був син на ім’я Саул, великий добрий муж, і серед ізраїльських синів не було кращого за нього, — від плеча і вище — настільки був вищий на всій землі.
3 Якось пропали осли Кіса, батька Саула, і Кіс сказав Саулові, своєму сину: Візьми із собою одного зі слуг, устаньте, підіть і пошукайте ослів! 4 І вони пройшли через єфремську гору, пройшли по землі Селхи і не знайшли. І пройшли через землю Еасакема, і там не було. І пройшли через землю Якіма, але не знайшли.
5 Коли вони прийшли до Сіфа, то Саул сказав своєму слузі, який був з ним: Тож давай повернемося, щоб мій батько, позбувшись ослів, не турбувався про нас! 6 А слуга йому відповів: Ось Божий чоловік у цьому місті, славний чоловік, усе, що тільки скаже, неодмінно справджується . Тепер же підемо, щоби сповістив нам нашу дорогу, якою підемо. 7 Тоді Саул сказав своєму слузі, який був з ним: І ось ми підемо, а що принесемо Божому чоловікові? Адже не стало хлібів у наших торбах, і немає з нами більше нічого з нашого майна, щоб принести Божому чоловікові. 8 А слуга у відповідь Саулові продовжив, кажучи: Ось у моїй руці знаходиться четверта частина сикля срібла, тож даси Божому чоловікові, і він сповістить нам нашу дорогу. 9 (Спочатку в Ізраїлі кожний, коли йшов запитати Бога, говорив так: Давай підемо до видючого, бо народ раніше називав пророка видючим). 10 І Саул сказав своєму слузі: Добре слово, тож давай підемо! І вони пішли до міста, де був Божий чоловік.
11 Коли вони йшли до входу в місто, вони натрапили на дівчат, які вийшли набирати воду, і запитали їх: Чи є тут видючий? 12 А дівчата відповіли їм: Ось він є напроти вашого обличчя! Нині, через особливий день, він прийшов до міста, — кажуть їм, — бо сьогодні жертва за народ у Вамі. 13 Як тільки ввійдете в місто, так знайдете його в місті, перш ніж він піде до Вами їсти, — бо народ не їстиме, аж доки він не прийде, оскільки він має благословити жертву, і тільки після цього гості їстимуть. Тепер же підіть, бо через цей день ви його знайдете. 14 І вони йдуть до міста. Коли вони входили всередину міста, ось Самуїл вийшов їм назустріч, щоб іти до Вами.
15 А Господь відкрив вухо Самуїла на один день скоріше, ніж до нього прийшов Саул, кажучи: 16 У цей час завтра пошлю до тебе чоловіка із землі Веніаміна, і ти помажеш його на володаря над Моїм народом Ізраїлем, і він спасе Мій народ з руки филистимців, оскільки Я поглянув на приниження Мого народу, бо їхній крик дійшов до Мене. 17 І коли Самуїл побачив Саула, то Господь відповів йому: Ось чоловік, про якого Я тобі сказав: Він буде володарем над Моїм народом.
18 А тим часом Саул підійшов до Самуїла всередині міста, і сказав: Підкажи, як пройти до дому видючого. 19 У відповідь Самуїл сказав Саулові: Я ним є! Іди переді мною до Вами і сьогодні їж зі мною, а вранці відішлю тебе і сповіщу тобі все, що у твоєму серці. 20 А про твоїх ослят, які пропали, сьогодні вже третій день, не жури ними твого серця, бо вони знайшлися… Для кого прекрасне Ізраїля, хіба не тобі й домові твого батька? 21 На це Саул відповів: Хіба я не є сином мужа-веніамінівця, найменшого скіпетра ізраїльського племені й найменшого племені з усього скіпетра Веніаміна, — сказав він, — тож навіщо заговорив ти до мене цими словами?
22 А Самуїл узяв Саула та його слугу і ввів їх в помешкання, і дав їм перше місце між запрошеними — приблизно сімдесят мужів. 23 І сказав Самуїл кухареві: Дай мені частину, яку я тобі дав, яку я сказав тобі покласти її біля себе. 24 І кухар підняв вверх лопатку, і поклав її перед Саулом, а Самуїл сказав Саулові: Ось те, що залишилося, поклади його перед собою і їж, бо на свідчення, покладене перед тобою, — більше ніж іншим! Щипай і їж!
І Саул їв із Самуїлом у той день, 25 і він прибув з Вами до міста. Саулові постелили на покрівлі, 26 і він спав. І сталося, коли прийшов ранок, то Самуїл покликав на покрівлі Саула, кажучи: Встань, я відішлю тебе! Тож Саул устав і вийшов надвір — він і Самуїл. 27 Коли вони сходили до околиці міста, то Самуїл сказав Саулові: Скажи слузі, і нехай іде перед нами, а ти стань сьогодні й послухай Боже слово.