1 А в цей час Антіох приготував другу поїздку до Єгипту. 2 І трапилось, що по всьому місті майже сорок днів з’явилися в повітрі кіннотники, що бігли, котрі мали гаптований золотий одяг і списи, загін озброєних і з витягненими мечами, 3 і загони коней, налаштовані до бою, і були напади, і гнали проти себе, і махання щитів, і безліч списів, і стріляння стріл, і блиск золотої прикраси та різних панцирів. 4 Тому всі молилися, щоб це явище було на добро.
5 Коли рознеслася неправдива чутка, наче Антіох відійшов з життя, Яссон, взявши не менше тисячі, раптово вчинив напад на місто. А коли ті, що на мурах, були скинені й частина міста вже була захоплена, Менелай втік до твердині. 6 А Ясон чинив різанину власних громадян без пощади, не зважаючи на те, що добрий день проти кровних є дуже поганим днем, вважаючи, що він розгромив ворогів, а не співвітчизників. 7 Та влади він не захопив, а знову відійшов втікачем до Амманіти, одержавши сором на завершення зрадливого діла. 8 Тож він одержав кінець поганого життя. Звинувачений перед Аретою, тираном аравійців, втікаючи з міста до міста, переслідуваний усіма, зненавиджений, як відступник законів, і знехтуваний, як ворог батьківщини і громадян, він був вигнаний до Єгипту. 9 І той, хто багатьох вигнав з батьківщини, загинув на чужині, відійшовши до лакедемонців, наче шукаючи безпеки через спорідненість. 10 І він, що викинув безліч не похованими, став неоплаканим і не удостоївся похорону, і не став учасником батьківської гробниці.
11 А як до царя дійшло те, що трапилося, то він сприйняв, що Юдея відступила, тому, прийшовши з Єгипту, озвірілий душею, захопив місто силою 12 і заповів воякам безпощадно вирізувати тих, що траплялися, і вбивати тих, що ввійшли до хат. 13 Було ж убивство немовлят і старців, вигублення жінок і дітей, вирізання дівчат і немовлят! 14 А в усіх трьох днях вигубили вісімдесят тисяч, а сорок тисяч — у рукопашному бою, і не менше від убитих було продано.
15 Не задовольнившись цим, він відважився ввійти до найсвятішої святині всієї землі, маючи Менелая за провідника, який став зрадником закону і батьківщини, 16 і опоганеними руками він брав святий посуд і те, що іншими царями було покладене на побільшення місця і славу, і честь він витягав опоганеними руками. 17 І піднявся розумом Антіох, не здогадуючись, що через гріхи тих, котрі жили в місті, Владика трохи прогнівався, тому сталася зневага над місцем. 18 Якщо ж не трапилося би багатьма гріхами бути обнятим, так, як Іліодор, що був посланий від царя Селевкія, аби поглянути на скарбницю, цей, прийшовши відразу побитим, відвернений був би від сміливості.
19 Але Господь не вибрав через місце народ, але через народ місце. 20 Тому і це місце, що стало учасником з народом тих нещасть, які трапились, пізніше було учасником добрих діл, і, покинуте в гніві Вседержителя, знову в зміні великого Господа з усією славою підніметься.
21 Отже, Антіох, забравши зі святині до тисячі вісімсот талантів, швидко пішов до Антіохії, думаючи через гордість зробити так, щоб землею плисти і морем ходити, через піднесення серця. 22 А він залишив і наставників в Єрусалимі, щоби зло чинити людям, Филипа, що родом Фруґен, котрий мав жорстокішу вдачу від того, хто його наставив, 23 а в Ґарізіні Андроніка, із цими Менелая, який гірше за інших панував над громадянами, і був ворожим до громадян-юдеїв, маючи погане ставлення. 24 Він послав Мусарха Аполлінія з двадцятьма двома тисячами війська, наказавши вигубити всіх дорослих, а жінок і молодих продати. 25 А цей, прийшовши в Єрусалим і вдавши, що з миром, почекав аж до святого суботнього дня і, взявши тих, що святкують, юдеїв, тим, що під ним наказав взяти озброєння. 26 І він вигубив усіх тих, що вийшли на видовище, і, увігнавшись у місто зі зброєю, велику кількість вигубив.
27 А Юда, він і Маккавей, з якою десяткою бувши і відійшовши в гори, проживав за звичаєм звірів з тими, що з ним, і траву споживаючи, як їжу, проживали, щоб не стати учасниками нечистоти.
1 А в цей час Антіох приготував другу поїздку до Єгипту. 2 І трапилось, що по всьому місті майже сорок днів з’явилися в повітрі кіннотники, що бігли, котрі мали гаптований золотий одяг і списи, загін озброєних і з витягненими мечами, 3 і загони коней, налаштовані до бою, і були напади, і гнали проти себе, і махання щитів, і безліч списів, і стріляння стріл, і блиск золотої прикраси та різних панцирів. 4 Тому всі молилися, щоб це явище було на добро.
5 Коли рознеслася неправдива чутка, наче Антіох відійшов з життя, Яссон, взявши не менше тисячі, раптово вчинив напад на місто. А коли ті, що на мурах, були скинені й частина міста вже була захоплена, Менелай втік до твердині. 6 А Ясон чинив різанину власних громадян без пощади, не зважаючи на те, що добрий день проти кровних є дуже поганим днем, вважаючи, що він розгромив ворогів, а не співвітчизників. 7 Та влади він не захопив, а знову відійшов втікачем до Амманіти, одержавши сором на завершення зрадливого діла. 8 Тож він одержав кінець поганого життя. Звинувачений перед Аретою, тираном аравійців, втікаючи з міста до міста, переслідуваний усіма, зненавиджений, як відступник законів, і знехтуваний, як ворог батьківщини і громадян, він був вигнаний до Єгипту. 9 І той, хто багатьох вигнав з батьківщини, загинув на чужині, відійшовши до лакедемонців, наче шукаючи безпеки через спорідненість. 10 І він, що викинув безліч не похованими, став неоплаканим і не удостоївся похорону, і не став учасником батьківської гробниці.
11 А як до царя дійшло те, що трапилося, то він сприйняв, що Юдея відступила, тому, прийшовши з Єгипту, озвірілий душею, захопив місто силою 12 і заповів воякам безпощадно вирізувати тих, що траплялися, і вбивати тих, що ввійшли до хат. 13 Було ж убивство немовлят і старців, вигублення жінок і дітей, вирізання дівчат і немовлят! 14 А в усіх трьох днях вигубили вісімдесят тисяч, а сорок тисяч — у рукопашному бою, і не менше від убитих було продано.
15 Не задовольнившись цим, він відважився ввійти до найсвятішої святині всієї землі, маючи Менелая за провідника, який став зрадником закону і батьківщини, 16 і опоганеними руками він брав святий посуд і те, що іншими царями було покладене на побільшення місця і славу, і честь він витягав опоганеними руками. 17 І піднявся розумом Антіох, не здогадуючись, що через гріхи тих, котрі жили в місті, Владика трохи прогнівався, тому сталася зневага над місцем. 18 Якщо ж не трапилося би багатьма гріхами бути обнятим, так, як Іліодор, що був посланий від царя Селевкія, аби поглянути на скарбницю, цей, прийшовши відразу побитим, відвернений був би від сміливості.
19 Але Господь не вибрав через місце народ, але через народ місце. 20 Тому і це місце, що стало учасником з народом тих нещасть, які трапились, пізніше було учасником добрих діл, і, покинуте в гніві Вседержителя, знову в зміні великого Господа з усією славою підніметься.
21 Отже, Антіох, забравши зі святині до тисячі вісімсот талантів, швидко пішов до Антіохії, думаючи через гордість зробити так, щоб землею плисти і морем ходити, через піднесення серця. 22 А він залишив і наставників в Єрусалимі, щоби зло чинити людям, Филипа, що родом Фруґен, котрий мав жорстокішу вдачу від того, хто його наставив, 23 а в Ґарізіні Андроніка, із цими Менелая, який гірше за інших панував над громадянами, і був ворожим до громадян-юдеїв, маючи погане ставлення. 24 Він послав Мусарха Аполлінія з двадцятьма двома тисячами війська, наказавши вигубити всіх дорослих, а жінок і молодих продати. 25 А цей, прийшовши в Єрусалим і вдавши, що з миром, почекав аж до святого суботнього дня і, взявши тих, що святкують, юдеїв, тим, що під ним наказав взяти озброєння. 26 І він вигубив усіх тих, що вийшли на видовище, і, увігнавшись у місто зі зброєю, велику кількість вигубив.
27 А Юда, він і Маккавей, з якою десяткою бувши і відійшовши в гори, проживав за звичаєм звірів з тими, що з ним, і траву споживаючи, як їжу, проживали, щоб не стати учасниками нечистоти.