1 І Давид сказав: Чи ще є останок з дому Саула, вчиню з ним милосердя задля Йонатана. 2 А з дому Саула був слуга на ім’я Сіва, тож його покликали до Давида. А цар його запитав: Чи ти Сіва? Він відповів: Я — твій раб! 3 І сказав цар: Чи ще залишився хтось з дому Саула? Я вчиню з ним милосердя Боже! І сказав Сіва цареві: Ще є син Йонатана, з ураженими ногами. 4 А цар запитав: Де він? Ось в домі Махіра, сина Аміла з Ладавара! — сказав Сіва царю. 5 І цар Давид послав, і взяв його з дому Махіра, сина Аміла з Ладавара. 6 І прийшов Мемфівостей, син Йонатана, сина Саула, до царя Давида, упав долілиць і поклонився йому. А Давид сказав йому: Мемфівостей? І той відповів: Ось твій раб! 7 І сказав йому Давид: Не бійся, бо я обов’язково вчиню з тобою милосердя задля Йонатана, твого батька, і поверну тобі кожне поле Саула, батька твого батька, і ти постійно їстимеш хліб при моєму столі. 8 І поклонився Мемфівостей, і сказав: Хто я — твій раб, що ти зглянувся над дохлим псом, подібним до мене?
9 І цар покликав Сіву, слугу Саула, і сказав йому: Усе, що належало Саулові та всій його сім’ї, я передав синові твого володаря. 10 Тож працюй для нього на землі, ти, твої сини і твої раби, і принесеш синові твого володаря хліб, і він їстиме його. Та крім того Мемфівостей, син твого володаря, постійно їстиме хліб при моєму столі. (А в Сіви було п’ятнадцять синів і двадцять рабів). 11 І промовив Сіва до царя: Згідно з усім, що володар-цар наказав мені, його рабові, так учинить твій раб! І Мемфівостей їв при столі Давида, як один із синів царя. 12 У Мемфівостея був малий син на ім’я Міха. А всі, хто жив у домі Сіви, були рабами Мемфівостея. 13 Мемфівостей жив в Єрусалимі, бо постійно їв при столі царя. А він був кульгавим на обидві свої ноги.
1 І Давид сказав: Чи ще є останок з дому Саула, вчиню з ним милосердя задля Йонатана. 2 А з дому Саула був слуга на ім’я Сіва, тож його покликали до Давида. А цар його запитав: Чи ти Сіва? Він відповів: Я — твій раб! 3 І сказав цар: Чи ще залишився хтось з дому Саула? Я вчиню з ним милосердя Боже! І сказав Сіва цареві: Ще є син Йонатана, з ураженими ногами. 4 А цар запитав: Де він? Ось в домі Махіра, сина Аміла з Ладавара! — сказав Сіва царю. 5 І цар Давид послав, і взяв його з дому Махіра, сина Аміла з Ладавара. 6 І прийшов Мемфівостей, син Йонатана, сина Саула, до царя Давида, упав долілиць і поклонився йому. А Давид сказав йому: Мемфівостей? І той відповів: Ось твій раб! 7 І сказав йому Давид: Не бійся, бо я обов’язково вчиню з тобою милосердя задля Йонатана, твого батька, і поверну тобі кожне поле Саула, батька твого батька, і ти постійно їстимеш хліб при моєму столі. 8 І поклонився Мемфівостей, і сказав: Хто я — твій раб, що ти зглянувся над дохлим псом, подібним до мене?
9 І цар покликав Сіву, слугу Саула, і сказав йому: Усе, що належало Саулові та всій його сім’ї, я передав синові твого володаря. 10 Тож працюй для нього на землі, ти, твої сини і твої раби, і принесеш синові твого володаря хліб, і він їстиме його. Та крім того Мемфівостей, син твого володаря, постійно їстиме хліб при моєму столі. (А в Сіви було п’ятнадцять синів і двадцять рабів). 11 І промовив Сіва до царя: Згідно з усім, що володар-цар наказав мені, його рабові, так учинить твій раб! І Мемфівостей їв при столі Давида, як один із синів царя. 12 У Мемфівостея був малий син на ім’я Міха. А всі, хто жив у домі Сіви, були рабами Мемфівостея. 13 Мемфівостей жив в Єрусалимі, бо постійно їв при столі царя. А він був кульгавим на обидві свої ноги.