1 Був же один чоловік із племені Левія, який узяв одну з Левієвих дочок і мав її за жінку . 2 Вона завагітніла й народила хлопчика. І, побачивши, що він гарний, вони переховували його три місяці. 3 Оскільки вони не могли його більше переховувати, то мати взяла кошик, промазала його асфальтом зі смолою, поклала туди дитину, та й поставила його в очереті біля берега ріки. 4 А його сестра стежила здалека, аби довідатися, що з ним станеться далі . 5 Тим часом фараонова дочка спустилася скупатися в ріці, а її рабині ходили біля ріки. Коли вона побачила в очереті кошик, то послала рабиню і підібрала його. 6 А відкривши, бачить, що в кошику плаче немовля. І фараонова дочка пожаліла його, і сказала: Воно з єврейських дітей. 7 Тут його сестра сказала фараоновій дочці: Хочеш, покличу тобі жінку-годувальницю з єврейок, і буде годувати тобі дитину? 8 А фараонова дочка відповіла їй: Іди. Тож, пішовши, дівчина покликала матір дитини. 9 І фараонова дочка сказала їй: Дивися мені за цією дитиною і вигодуй її для мене, а я дам тобі винагороду! Тож жінка взяла дитину і годувала її грудьми. 10 А коли хлопчик підріс, то вона привела його до фараонової дочки, і він став їй за сина. Вона ж дала йому ім’я Мойсей , кажучи: Я його витягла з води. 11 Сталося ж після багатьох тих днів, коли Мойсей став дорослим, він вийшов до своїх братів — Ізраїльських синів. Коли ж він спостерігав за їхніми стражданнями, то помітив чоловіка-єгиптянина, який бив одного єврея — з його братів, синів Ізраїля. 12 Оглянувшись туди-сюди, він не побачив нікого, тож убив єгиптянина і заховав його в піску. 13 А коли він вийшов наступного дня, то побачив двох чоловіків-євреїв, які билися. І каже тому, хто кривдив: Навіщо б’єш ближнього? 14 Той же відповів: Хто тебе поставив старшим і суддею над нами? Чи ти не хочеш і мене вбити, як учора вбив єгиптянина? Мойсей злякався, та й сказав: Невже такою відомою стала ця подія? 15 Про ту справу почув фараон і намагався вбити Мойсея. Тож Мойсей забрався геть з-перед фараонового обличчя і оселився в Мадіямській землі. Прийшовши в Мадіямську землю, він сів біля криниці. 16 А мадіямський священик мав семеро дочок, які пасли овець свого батька. Прийшовши, вони черпали воду , поки не наповнили корита, щоб напоїти овець свого батька. 17 Та прийшли пастухи й відігнали їх. А Мойсей, уставши, визволив їх, набрав їм води і напоїв їхніх овець. 18 А коли вони прибули до свого батька Раґуїла, то він запитав їх: Чому це сьогодні ви так рано прибули? 19 Вони ж відповіли: Чоловік-єгиптянин врятував нас від пастухів, набрав нам води і напоїв овець. 20 Він же запитав своїх дочок: А де він? Чому ж ви так покинули чоловіка? Тож закличте його, нехай попоїсть хліба! 21 І Мойсей поселився в того чоловіка, і він видав свою дочку Сепфору Мойсеєві за дружину. 22 Жінка ж завагітніла й народила сина. І дав Мойсей йому ім’я — Ґирсам , кажучи: Адже я — захожий у чужій землі. 23 Після багатьох тих днів помер єгипетський цар. І застогнали сини Ізраїля від робіт, і заволали. І їхні зойки від непосильної праці піднялися до Бога. 24 І Бог почув їхній стогін, і Бог згадав про Свій завіт з Авраамом, Ісааком і Яковом. 25 Тож Бог звернув погляд на Ізраїльських синів і дав їм Себе знати.
1 Був же один чоловік із племені Левія, який узяв одну з Левієвих дочок і мав її за жінку . 2 Вона завагітніла й народила хлопчика. І, побачивши, що він гарний, вони переховували його три місяці. 3 Оскільки вони не могли його більше переховувати, то мати взяла кошик, промазала його асфальтом зі смолою, поклала туди дитину, та й поставила його в очереті біля берега ріки. 4 А його сестра стежила здалека, аби довідатися, що з ним станеться далі . 5 Тим часом фараонова дочка спустилася скупатися в ріці, а її рабині ходили біля ріки. Коли вона побачила в очереті кошик, то послала рабиню і підібрала його. 6 А відкривши, бачить, що в кошику плаче немовля. І фараонова дочка пожаліла його, і сказала: Воно з єврейських дітей. 7 Тут його сестра сказала фараоновій дочці: Хочеш, покличу тобі жінку-годувальницю з єврейок, і буде годувати тобі дитину? 8 А фараонова дочка відповіла їй: Іди. Тож, пішовши, дівчина покликала матір дитини. 9 І фараонова дочка сказала їй: Дивися мені за цією дитиною і вигодуй її для мене, а я дам тобі винагороду! Тож жінка взяла дитину і годувала її грудьми. 10 А коли хлопчик підріс, то вона привела його до фараонової дочки, і він став їй за сина. Вона ж дала йому ім’я Мойсей , кажучи: Я його витягла з води. 11 Сталося ж після багатьох тих днів, коли Мойсей став дорослим, він вийшов до своїх братів — Ізраїльських синів. Коли ж він спостерігав за їхніми стражданнями, то помітив чоловіка-єгиптянина, який бив одного єврея — з його братів, синів Ізраїля. 12 Оглянувшись туди-сюди, він не побачив нікого, тож убив єгиптянина і заховав його в піску. 13 А коли він вийшов наступного дня, то побачив двох чоловіків-євреїв, які билися. І каже тому, хто кривдив: Навіщо б’єш ближнього? 14 Той же відповів: Хто тебе поставив старшим і суддею над нами? Чи ти не хочеш і мене вбити, як учора вбив єгиптянина? Мойсей злякався, та й сказав: Невже такою відомою стала ця подія? 15 Про ту справу почув фараон і намагався вбити Мойсея. Тож Мойсей забрався геть з-перед фараонового обличчя і оселився в Мадіямській землі. Прийшовши в Мадіямську землю, він сів біля криниці. 16 А мадіямський священик мав семеро дочок, які пасли овець свого батька. Прийшовши, вони черпали воду , поки не наповнили корита, щоб напоїти овець свого батька. 17 Та прийшли пастухи й відігнали їх. А Мойсей, уставши, визволив їх, набрав їм води і напоїв їхніх овець. 18 А коли вони прибули до свого батька Раґуїла, то він запитав їх: Чому це сьогодні ви так рано прибули? 19 Вони ж відповіли: Чоловік-єгиптянин врятував нас від пастухів, набрав нам води і напоїв овець. 20 Він же запитав своїх дочок: А де він? Чому ж ви так покинули чоловіка? Тож закличте його, нехай попоїсть хліба! 21 І Мойсей поселився в того чоловіка, і він видав свою дочку Сепфору Мойсеєві за дружину. 22 Жінка ж завагітніла й народила сина. І дав Мойсей йому ім’я — Ґирсам , кажучи: Адже я — захожий у чужій землі. 23 Після багатьох тих днів помер єгипетський цар. І застогнали сини Ізраїля від робіт, і заволали. І їхні зойки від непосильної праці піднялися до Бога. 24 І Бог почув їхній стогін, і Бог згадав про Свій завіт з Авраамом, Ісааком і Яковом. 25 Тож Бог звернув погляд на Ізраїльських синів і дав їм Себе знати.