1 коли Я лікував Ізраїль. І відкриється неправедність Єфрема і злоба Самарії, бо вони чинили обман. І злодій до нього ввійде, грабуючи, злодій у своїй дорозі, 2 щоби співати разом, як співаки своїм серцем. Я згадав усе їхнє зло. Тепер їх оточили їхні задуми, вони були перед Моїм обличчям. 3 В їхньому злі вони розвеселили царів і в їхній неправдивості — володарів. 4 Усі перелюбники — як палаюча піч, щоб смажене випекти полум’ям, від замішання лою, аж доки воно не вкисне. 5 У дні наших царів, володарі почали обурюватися від вина, Він простягнув Свою руку з напастями. 6 Тому що їхні серця розгорілися, наче піч, коли вони лютують: цілу ніч Єфрем був сповнений сном, вранці загорівся був, немов полум’я вогню. 7 Усі розпеклися, як піч, і пожерли їхніх суддів. Усі їхні царі впали, не було в них того, хто закликав до Мене.
8 Єфрем, він замішався в народах, Єфрем став коржем, що не обертається. 9 Чужі пожерли його силу, а він не взнав. І в нього виступили сиві волоски, і він не взнав. 10 І впокорена буде гордість Ізраїля перед його обличчям, і вони не повернулися до їхнього Господа Бога, і не шукали Його в цьому всьому. 11 І Єфрем був, як нерозумна голубка, що не має серця. Він прикликав Єгипет, і вони пішли до ассирійців. 12 Так, як вони йдуть, Я накину на них Мою сіть. Так, як птахів неба, зведу їх, напоумлю їх чутками про їхню скорботу. 13 Горе їм, бо вони відійшли від Мене. Вони нещасні, бо були нечесні супроти Мене. Я їх визволив, а вони сказали проти Мене неправду. 14 І не заволали до Мене їхні серця, але тільки кричали на їхніх ліжках. За пшеницю і вино різалися. Вони були Мною напоумлені, 15 і Я скріпляв їхні руки, а вони на Мене замислювали зло. 16 Повернулися до нічого, стали, наче натягнений лук. Їхні володарі впадуть від меча через нестриманість їхнього язика. Це їхня гидота в єгипетській землі.
1 коли Я лікував Ізраїль. І відкриється неправедність Єфрема і злоба Самарії, бо вони чинили обман. І злодій до нього ввійде, грабуючи, злодій у своїй дорозі, 2 щоби співати разом, як співаки своїм серцем. Я згадав усе їхнє зло. Тепер їх оточили їхні задуми, вони були перед Моїм обличчям. 3 В їхньому злі вони розвеселили царів і в їхній неправдивості — володарів. 4 Усі перелюбники — як палаюча піч, щоб смажене випекти полум’ям, від замішання лою, аж доки воно не вкисне. 5 У дні наших царів, володарі почали обурюватися від вина, Він простягнув Свою руку з напастями. 6 Тому що їхні серця розгорілися, наче піч, коли вони лютують: цілу ніч Єфрем був сповнений сном, вранці загорівся був, немов полум’я вогню. 7 Усі розпеклися, як піч, і пожерли їхніх суддів. Усі їхні царі впали, не було в них того, хто закликав до Мене.
8 Єфрем, він замішався в народах, Єфрем став коржем, що не обертається. 9 Чужі пожерли його силу, а він не взнав. І в нього виступили сиві волоски, і він не взнав. 10 І впокорена буде гордість Ізраїля перед його обличчям, і вони не повернулися до їхнього Господа Бога, і не шукали Його в цьому всьому. 11 І Єфрем був, як нерозумна голубка, що не має серця. Він прикликав Єгипет, і вони пішли до ассирійців. 12 Так, як вони йдуть, Я накину на них Мою сіть. Так, як птахів неба, зведу їх, напоумлю їх чутками про їхню скорботу. 13 Горе їм, бо вони відійшли від Мене. Вони нещасні, бо були нечесні супроти Мене. Я їх визволив, а вони сказали проти Мене неправду. 14 І не заволали до Мене їхні серця, але тільки кричали на їхніх ліжках. За пшеницю і вино різалися. Вони були Мною напоумлені, 15 і Я скріпляв їхні руки, а вони на Мене замислювали зло. 16 Повернулися до нічого, стали, наче натягнений лук. Їхні володарі впадуть від меча через нестриманість їхнього язика. Це їхня гидота в єгипетській землі.