1 так, як тане віск від вогню. І вогонь спалить противників, і очевидним буде між ворогами Господнє Ім’я. Від Твоєї присутності стривожаться народи. 2 Коли звершиш славне, від Тебе гори будуть охоплені тремтінням. 3 Від віку ми не чули, ні наші очі не бачили Бога, за винятком Тебе, і таких, як Твої, діянь, котрі чиниш для тих, хто очікує милосердя. 4 Адже Він зустрінеться з тими, хто чинить праведне, і вони пам’ятатимуть Твої дороги. Ось Ти розгнівився, і ми згрішили. Через це ми заблукали. 5 Ми стали, як нечисте, — ми всі, і вся наша праведність — як ганчірка відлученої через кровотечу . Ми, як листя, облетіли через наше беззаконня, — і вітер нас так віднесе.
6 І немає того, хто прикликає Твоє Ім’я, і хто пам’ятає триматися за Тебе, бо Ти відвернув Своє обличчя від нас, і Ти видав нас через наші гріхи. 7 І тепер, Господи, Ти — наш Отець, а ми всі — глина, діло Твоїх рук! 8 Сильно не гнівайся на нас і не згадуй при кожній нагоді наші гріхи. Тепер же поглянь, адже всі ми — Твій народ! 9 Місто Твоїх святощів стало спустошеним, Сіон став, як пустеля, Єрусалим — на прокляття. 10 Наш Святий дім, — слава, яку поблагословили наші батьки, — був спалений вогнем, і все славне впало. 11 І при всьому цьому, Господи, Ти стримувався і зберігав мовчання, а нас Ти дуже впокорив!
1 так, як тане віск від вогню. І вогонь спалить противників, і очевидним буде між ворогами Господнє Ім’я. Від Твоєї присутності стривожаться народи. 2 Коли звершиш славне, від Тебе гори будуть охоплені тремтінням. 3 Від віку ми не чули, ні наші очі не бачили Бога, за винятком Тебе, і таких, як Твої, діянь, котрі чиниш для тих, хто очікує милосердя. 4 Адже Він зустрінеться з тими, хто чинить праведне, і вони пам’ятатимуть Твої дороги. Ось Ти розгнівився, і ми згрішили. Через це ми заблукали. 5 Ми стали, як нечисте, — ми всі, і вся наша праведність — як ганчірка відлученої через кровотечу . Ми, як листя, облетіли через наше беззаконня, — і вітер нас так віднесе.
6 І немає того, хто прикликає Твоє Ім’я, і хто пам’ятає триматися за Тебе, бо Ти відвернув Своє обличчя від нас, і Ти видав нас через наші гріхи. 7 І тепер, Господи, Ти — наш Отець, а ми всі — глина, діло Твоїх рук! 8 Сильно не гнівайся на нас і не згадуй при кожній нагоді наші гріхи. Тепер же поглянь, адже всі ми — Твій народ! 9 Місто Твоїх святощів стало спустошеним, Сіон став, як пустеля, Єрусалим — на прокляття. 10 Наш Святий дім, — слава, яку поблагословили наші батьки, — був спалений вогнем, і все славне впало. 11 І при всьому цьому, Господи, Ти стримувався і зберігав мовчання, а нас Ти дуже впокорив!