1 Чому ж від Господа сховалися години, 2 а безбожні з околиць вийшли за межу, пограбувавши стадо з пастирем? 3 Під’яремного відвели сиротою і взяли в заставу вола вдовиці. 4 Звели слабких з дороги праведності, разом сховалися лагідні землі. 5 Відійшли ж, наче осли в полі, через мене вийшовши на своє діло. Солодким є його хліб для малих. 6 Передчасно пожали не своє поле. Слабкі ж обробили виноград безбожних безоплатно і без їжі. 7 Численних нагих поклали спати без одягу, а накриття їхньої душі забрали. 8 Вони мокрі від крапель гір, оскільки вони не мали сховища, то покрили себе скелею. 9 Вони забрали сироту від грудей, і впокорили того, хто відпав. 10 Нагих же неправедно приспали, а в голодуючих забрали шматок хліба. 11 У тісних проходах неправедно зробили засідку, а праведну дорогу не взнали. 12 Вони викидали з міста і власних домів, а душа немовлят дуже стогнала! А Він чому над цими не наглядає? 13 Вони, будучи на землі, і не взнали, дорогу ж праведності не пізнали, і не пішли їхніми стежками. 14 Пізнавши їхні діла, Він їх передав у темряву, і буде вночі, наче злодій. 15 А око перелюбника підстерігало темряву, кажучи: Не взнає мене око, і поклав накриття на обличчя. 16 Він у темряві підкопав доми. У днях собі позначили, не пізнали світла. 17 Адже ранок для них усіх разом — тінь смерті, тому що кожний пізнає жахи тіні смерті. 18 Він легкий на поверхні води. Нехай проклятою буде їхня частка на землі. 19 Хай же їхні рослини появляться сухими на землі, бо вони пограбували снопи сиріт. 20 Тоді згадано його гріх, і він став невидимим, як туман роси. Нехай віддасться ж йому тим, що він робив, нехай знищеним буде всякий неправедний, подібно до невиліковного дерева. 21 Бо він зло чинив неплідній і не помилував слабку жінку, 22 а знищив слабких гнівом. Отже, вставши, не матиме віри про своє життя. 23 Захворівши, хай не має надії вилікуватись, але хай упаде від недуги, 24 бо його висота багатьом спричинила зло. Зів’яв же, наче мальва на спеці, чи наче колос, що сам відпав зі стебла. 25 Якщо ж ні, то хто є той, який каже, що я говорю неправду, і поставить мої слова за ніщо?
1 Чому ж від Господа сховалися години, 2 а безбожні з околиць вийшли за межу, пограбувавши стадо з пастирем? 3 Під’яремного відвели сиротою і взяли в заставу вола вдовиці. 4 Звели слабких з дороги праведності, разом сховалися лагідні землі. 5 Відійшли ж, наче осли в полі, через мене вийшовши на своє діло. Солодким є його хліб для малих. 6 Передчасно пожали не своє поле. Слабкі ж обробили виноград безбожних безоплатно і без їжі. 7 Численних нагих поклали спати без одягу, а накриття їхньої душі забрали. 8 Вони мокрі від крапель гір, оскільки вони не мали сховища, то покрили себе скелею. 9 Вони забрали сироту від грудей, і впокорили того, хто відпав. 10 Нагих же неправедно приспали, а в голодуючих забрали шматок хліба. 11 У тісних проходах неправедно зробили засідку, а праведну дорогу не взнали. 12 Вони викидали з міста і власних домів, а душа немовлят дуже стогнала! А Він чому над цими не наглядає? 13 Вони, будучи на землі, і не взнали, дорогу ж праведності не пізнали, і не пішли їхніми стежками. 14 Пізнавши їхні діла, Він їх передав у темряву, і буде вночі, наче злодій. 15 А око перелюбника підстерігало темряву, кажучи: Не взнає мене око, і поклав накриття на обличчя. 16 Він у темряві підкопав доми. У днях собі позначили, не пізнали світла. 17 Адже ранок для них усіх разом — тінь смерті, тому що кожний пізнає жахи тіні смерті. 18 Він легкий на поверхні води. Нехай проклятою буде їхня частка на землі. 19 Хай же їхні рослини появляться сухими на землі, бо вони пограбували снопи сиріт. 20 Тоді згадано його гріх, і він став невидимим, як туман роси. Нехай віддасться ж йому тим, що він робив, нехай знищеним буде всякий неправедний, подібно до невиліковного дерева. 21 Бо він зло чинив неплідній і не помилував слабку жінку, 22 а знищив слабких гнівом. Отже, вставши, не матиме віри про своє життя. 23 Захворівши, хай не має надії вилікуватись, але хай упаде від недуги, 24 бо його висота багатьом спричинила зло. Зів’яв же, наче мальва на спеці, чи наче колос, що сам відпав зі стебла. 25 Якщо ж ні, то хто є той, який каже, що я говорю неправду, і поставить мої слова за ніщо?