1 Коли ж Явін, цар Асора, почув про те , то послав до Йовава, царя Марона, до царя Симоона, до царя Азіфа 2 і до царів, які біля Великого Сидона, у гори і до Рави напроти Кенерота, на рівнину і до Нафедора, 3 і до ханаанського узбережжя на сході, і до аморейського узбережжя, до хетів, ферезейців і євусейців, які в горах, і евейців, які під Аермоном, до землі Масифи. 4 І вони, а з ними їхні царі, виступили, — наче морський пісок численністю, безліч коней і колісниць. 5 І зібралися всі ці царі, і зійшлися разом. І отаборилися біля вод Марона, щоб воювати з Ізраїлем. 6 А Господь промовив до Ісуса: Не бійся їхнього обличчя, бо завтра в цей час Я передаю їх утікачами перед Ізраїлем! Їхнім коням переріжеш жили і вогнем спалиш їхні колісниці! 7 Тож Ісус і весь боєздатний народ вийшли проти них до вод Марона, і зненацька напали на них у горах. 8 І Господь передав їх у руки Ізраїля, і, громлячи їх, вони гналися за ними аж до Великого Сидона, до Масерона і до Масоха на сході, і розгромили їх, аж не залишилося з них того, хто врятувався б . 9 І зробив з ними Ісус так, як заповів йому Господь: їхнім коням перерізав жили, а їхні колісниці він спалив вогнем. 10 У той час Ісус повернувся та захопив Асор і його царя. Асор же був першим володарем з усіх цих царів. 11 Вони мечем повбивали в ньому все, що дихає, — вигубили всіх, і не залишилося в ньому того, що дихає, а Асор спалили вогнем. 12 І всі міста царів і самих їхніх царів Ісус узяв і повбивав їх вістрям меча, — вигубив їх, як і заповів Мойсей, Господній слуга. 13 Але всі міста, оточені валами, Ізраїль не спалив, із них лише один Асор спалив Ісус. 14 Усю його здобич ізраїльські сини взяли собі, а їх усіх повбивали вістрям меча, доки не вигубили їх, — не залишили з них жодного, хто дихає. 15 Як заповів Господь Мойсеєві, Своєму слузі, так Мойсей заповів Ісусові, і так учинив Ісус, — не оминув нічого з усього, що заповів йому Мойсей. 16 Ісус захопив усю гірську землю, весь Наґев, усю землю Ґосома, рівнину і ту, що до заходу, ізраїльську гору і долини, 17 що поблизу гори — від гори Ахел, що йде до Сиїра і до Ваалґада, — і ліванську рівнину від гори Аермона, і всіх їхніх царів захопив, розгромив їх і повбивав. 18 Довгий час Ісус вів війну із цими царями, 19 і не було міста, якого не взяв Ізраїль, — усе здобули у війні. 20 Адже через Господа це сталося, щоби зміцнити їхнє серце вийти назустріч у бій з Ізраїлем, аби бути вигубленими, щоб не дати їм милосердя, але щоби були вигублені, — як і сказав Господь Мойсеєві. 21 У той час прийшов Ісус і вигубив нащадків Енакіма з гір, з Хеврона, з Давора, з Анавота, з усього ізраїльського роду і з усієї Юдиної гори, — разом з їхніми містами вигубив їх Ісус. 22 Не залишили сини ізраїльські енакімців, хіба що залишилися вони тільки в Ґазі, у Ґеті й в Аседоті. 23 Тож Ісус захопив усю землю, — як і заповів Господь Мойсеєві, — і ці території Ісус дав у спадок Ізраїлеві в наділ за їхніми племенами. І земля, яка перебувала в стані війни, спочила.
1 Коли ж Явін, цар Асора, почув про те , то послав до Йовава, царя Марона, до царя Симоона, до царя Азіфа 2 і до царів, які біля Великого Сидона, у гори і до Рави напроти Кенерота, на рівнину і до Нафедора, 3 і до ханаанського узбережжя на сході, і до аморейського узбережжя, до хетів, ферезейців і євусейців, які в горах, і евейців, які під Аермоном, до землі Масифи. 4 І вони, а з ними їхні царі, виступили, — наче морський пісок численністю, безліч коней і колісниць. 5 І зібралися всі ці царі, і зійшлися разом. І отаборилися біля вод Марона, щоб воювати з Ізраїлем. 6 А Господь промовив до Ісуса: Не бійся їхнього обличчя, бо завтра в цей час Я передаю їх утікачами перед Ізраїлем! Їхнім коням переріжеш жили і вогнем спалиш їхні колісниці! 7 Тож Ісус і весь боєздатний народ вийшли проти них до вод Марона, і зненацька напали на них у горах. 8 І Господь передав їх у руки Ізраїля, і, громлячи їх, вони гналися за ними аж до Великого Сидона, до Масерона і до Масоха на сході, і розгромили їх, аж не залишилося з них того, хто врятувався б . 9 І зробив з ними Ісус так, як заповів йому Господь: їхнім коням перерізав жили, а їхні колісниці він спалив вогнем. 10 У той час Ісус повернувся та захопив Асор і його царя. Асор же був першим володарем з усіх цих царів. 11 Вони мечем повбивали в ньому все, що дихає, — вигубили всіх, і не залишилося в ньому того, що дихає, а Асор спалили вогнем. 12 І всі міста царів і самих їхніх царів Ісус узяв і повбивав їх вістрям меча, — вигубив їх, як і заповів Мойсей, Господній слуга. 13 Але всі міста, оточені валами, Ізраїль не спалив, із них лише один Асор спалив Ісус. 14 Усю його здобич ізраїльські сини взяли собі, а їх усіх повбивали вістрям меча, доки не вигубили їх, — не залишили з них жодного, хто дихає. 15 Як заповів Господь Мойсеєві, Своєму слузі, так Мойсей заповів Ісусові, і так учинив Ісус, — не оминув нічого з усього, що заповів йому Мойсей. 16 Ісус захопив усю гірську землю, весь Наґев, усю землю Ґосома, рівнину і ту, що до заходу, ізраїльську гору і долини, 17 що поблизу гори — від гори Ахел, що йде до Сиїра і до Ваалґада, — і ліванську рівнину від гори Аермона, і всіх їхніх царів захопив, розгромив їх і повбивав. 18 Довгий час Ісус вів війну із цими царями, 19 і не було міста, якого не взяв Ізраїль, — усе здобули у війні. 20 Адже через Господа це сталося, щоби зміцнити їхнє серце вийти назустріч у бій з Ізраїлем, аби бути вигубленими, щоб не дати їм милосердя, але щоби були вигублені, — як і сказав Господь Мойсеєві. 21 У той час прийшов Ісус і вигубив нащадків Енакіма з гір, з Хеврона, з Давора, з Анавота, з усього ізраїльського роду і з усієї Юдиної гори, — разом з їхніми містами вигубив їх Ісус. 22 Не залишили сини ізраїльські енакімців, хіба що залишилися вони тільки в Ґазі, у Ґеті й в Аседоті. 23 Тож Ісус захопив усю землю, — як і заповів Господь Мойсеєві, — і ці території Ісус дав у спадок Ізраїлеві в наділ за їхніми племенами. І земля, яка перебувала в стані війни, спочила.