1 А границі племені синів Манасії були особливими , адже він — первородний Йосифа: Махірові, первородному Манасії, батькові Ґалаада (оскільки був військовою людиною) — у Ґалаадітіді й у Васанітіді. 2 І було синам Манасії, які залишилися за їхніми родами: синам Єзера, синам Келеза, синам Єзіїла, синам Сихема, синам Офера і синам Симарієвим: це — мужі за їхніми родами. 3 А в Салпаада, сина Офера, не було в нього синів, а лише дочки; ось це — імена дочок Салпаада: Маала, Нова, Еґла, Мелха і Терса. 4 І стали вони перед священиком Елеазаром, перед Ісусом і перед князями, кажучи: Бог наказав через Мойсея дати нам спадок посеред наших братів! І дали їм через повеління Господа, жереб між братами їхнього батька. 5 І їхній жереб випав від Анаси і рівнини Лавека з Ґалааду, що є на другому боці Йордану. 6 Таким чином дочки синів Манасії отримали в спадок частку посеред їхніх братів. А ґалаадська земля була синам Манасії, які залишилися. 7 І були границі синів Манасії: Диланат, що є напроти синів Аната, і йде за границями до Яміна і Ясіва, до джерела Тафтота, — 8 буде Манасії, а Тафет на границях Манасії — синам Єфрема. 9 Границі дійдуть до долини Карани, на південь до долини Яріїл, єфремської модрини між містом Манасії. Границя Манасії на півночі — до потоку, а її закінченням буде море. 10 На півдні — Єфремові, а на півночі — Манасії, і море буде для них границею. До Асира сягатимуть їхні границі на півночі, а до Іссахара — на сході. 11 І Манасія буде мати в Іссахарі та в Асирі Ветсан і їхні поселення, і тих, які живуть в Дорі, та їхні поселення, і тих, які живуть у Маґеддо, і їхні поселення, і третина Нафети, і її поселення. 12 Та сини Манасії не змогли вигубити ці міста, і Ханаанець почав жити в цій землі. 13 І сталося, що коли стали сильними ізраїльські сини, то зробили ханаанців підвладними, та щоб вигубити, не вигубили їх. 14 Якось сини Йосифа звернулися до Ісуса, запитуючи: Чому ти нам визначив один жереб і один наділ? Я ж є численний народ, і мене Бог поблагословив! 15 А Ісус їм відповів: Якщо ти є численним народом, підіймайся в ліс і очисти для себе, якщо для тебе є тісною гора Єфрема! 16 Вони ж сказали: Не вистачить нам гори Єфрема, до того ж в Ханаанця, який живе на ній, у Ветсані та в його поселеннях і в долині Єзраела, добірний кінь і залізо! 17 Тоді Ісус сказав синам Йосифа: Якщо ти є численним народом і маєш велику силу, не буде тобі тільки один спадок, 18 бо тобі буде ліс, адже є ліс, вичистиш його, і буде для тебе. А Ханаанця вигубиш! Хоч в нього є добірний кінь, але ти сильніший за нього!
1 А границі племені синів Манасії були особливими , адже він — первородний Йосифа: Махірові, первородному Манасії, батькові Ґалаада (оскільки був військовою людиною) — у Ґалаадітіді й у Васанітіді. 2 І було синам Манасії, які залишилися за їхніми родами: синам Єзера, синам Келеза, синам Єзіїла, синам Сихема, синам Офера і синам Симарієвим: це — мужі за їхніми родами. 3 А в Салпаада, сина Офера, не було в нього синів, а лише дочки; ось це — імена дочок Салпаада: Маала, Нова, Еґла, Мелха і Терса. 4 І стали вони перед священиком Елеазаром, перед Ісусом і перед князями, кажучи: Бог наказав через Мойсея дати нам спадок посеред наших братів! І дали їм через повеління Господа, жереб між братами їхнього батька. 5 І їхній жереб випав від Анаси і рівнини Лавека з Ґалааду, що є на другому боці Йордану. 6 Таким чином дочки синів Манасії отримали в спадок частку посеред їхніх братів. А ґалаадська земля була синам Манасії, які залишилися. 7 І були границі синів Манасії: Диланат, що є напроти синів Аната, і йде за границями до Яміна і Ясіва, до джерела Тафтота, — 8 буде Манасії, а Тафет на границях Манасії — синам Єфрема. 9 Границі дійдуть до долини Карани, на південь до долини Яріїл, єфремської модрини між містом Манасії. Границя Манасії на півночі — до потоку, а її закінченням буде море. 10 На півдні — Єфремові, а на півночі — Манасії, і море буде для них границею. До Асира сягатимуть їхні границі на півночі, а до Іссахара — на сході. 11 І Манасія буде мати в Іссахарі та в Асирі Ветсан і їхні поселення, і тих, які живуть в Дорі, та їхні поселення, і тих, які живуть у Маґеддо, і їхні поселення, і третина Нафети, і її поселення. 12 Та сини Манасії не змогли вигубити ці міста, і Ханаанець почав жити в цій землі. 13 І сталося, що коли стали сильними ізраїльські сини, то зробили ханаанців підвладними, та щоб вигубити, не вигубили їх. 14 Якось сини Йосифа звернулися до Ісуса, запитуючи: Чому ти нам визначив один жереб і один наділ? Я ж є численний народ, і мене Бог поблагословив! 15 А Ісус їм відповів: Якщо ти є численним народом, підіймайся в ліс і очисти для себе, якщо для тебе є тісною гора Єфрема! 16 Вони ж сказали: Не вистачить нам гори Єфрема, до того ж в Ханаанця, який живе на ній, у Ветсані та в його поселеннях і в долині Єзраела, добірний кінь і залізо! 17 Тоді Ісус сказав синам Йосифа: Якщо ти є численним народом і маєш велику силу, не буде тобі тільки один спадок, 18 бо тобі буде ліс, адже є ліс, вичистиш його, і буде для тебе. А Ханаанця вигубиш! Хоч в нього є добірний кінь, але ти сильніший за нього!