1 А тепер, священики, для вас ця заповідь! 2 Якщо не послухаєте і якщо не прикладете до вашого серця віддати славу Моєму Імені, — говорить Господь Вседержитель, — то Я пошлю на вас прокляття і прокляну ваше благословення. Я прокляну його і розкидаю ваше благословення, і не буде у вас, тому що ви не прикладаєте до вашого серця. 3 Ось Я вам відділяю плече і розсію вміст шлунка у ваші обличчя, вміст шлунка ваших свят, і візьму вас разом. 4 І пізнаєте, що Я послав до вас цю заповідь, щоб Моя заповідь була до левітів, — говорить Господь Вседержитель. 5 Мій завіт життя і миру був з ним, і Я дав йому в страху Мене боятися, і йому тремтіти від обличчя Мого Імені. 6 Закон правди був у його імені, і не знайдено неправедності на його губах. У мирі він випрямився, пішов зі Мною і багатьох відвернув від неправедності. 7 Адже губи священика пильнують пізнання, а з його уст домагаються закону, тому що він є ангелом Господа Вседержителя. 8 Ви ж звернули з дороги і багатьох зробили немічними в законі, знищили завіт Левія, — говорить Господь Вседержитель. 9 І Я дав вас зневаженими і викиненими до всіх народів, тому що ви не зберегли Моїх доріг, але в законі брали до уваги особу.
10 Хіба не один Бог вас створив? Чи не один батько у вас усіх? Як то, що ви залишили кожний свого брата, щоб опоганити завіт ваших батьків? 11 Залишено Юду, і гидота сталася в Ізраїлі та в Єрусалимі, тому що Юда опоганив Господні святощі, які Він полюбив, і пішов за чужими богами. 12 Господь вигубить людину, яка це чинить, аж доки вона не буде впокорена в поселеннях Якова, — від тих, що приносять жертву Господу Вседержителеві. 13 І це ви робили, — те, що Я зненавидів! Ви слізьми покривали Господній жертовник, плачем і стогнанням від страждань. Чи годиться поглянути на жертву, чи прийняти як прийнятне з ваших рук? 14 А ви сказали: Задля чого? Адже Господь засвідчив між тобою і між жінкою твоєї молодості, яку ти покинув, а вона — твоя спільниця і жінка твого завіту. 15 І він не вчинив інакше, і залишок Його духа. А ви сказали: Чого іншого, але хіба насіння Бог шукає? Тож бережіться, ви, у вашому дусі, і жінку твоєї молодості ти не залишиш! 16 Але якщо зненавидиш, відішлеш, — говорить Господь, Бог Ізраїля, — і безбожність покриє твої задуми, — говорить Господь Вседержитель. І зберігатиметеся у вашому дусі, і не залишите.
17 Ви, що гнівили Бога вашими словами і казали: Чим ми розгнівили? Коли ви говорили: Кожний, хто чинить зло, це добре перед Господом, і в цьому Він має вподобання. Тож де є Бог праведності?
1 А тепер, священики, для вас ця заповідь! 2 Якщо не послухаєте і якщо не прикладете до вашого серця віддати славу Моєму Імені, — говорить Господь Вседержитель, — то Я пошлю на вас прокляття і прокляну ваше благословення. Я прокляну його і розкидаю ваше благословення, і не буде у вас, тому що ви не прикладаєте до вашого серця. 3 Ось Я вам відділяю плече і розсію вміст шлунка у ваші обличчя, вміст шлунка ваших свят, і візьму вас разом. 4 І пізнаєте, що Я послав до вас цю заповідь, щоб Моя заповідь була до левітів, — говорить Господь Вседержитель. 5 Мій завіт життя і миру був з ним, і Я дав йому в страху Мене боятися, і йому тремтіти від обличчя Мого Імені. 6 Закон правди був у його імені, і не знайдено неправедності на його губах. У мирі він випрямився, пішов зі Мною і багатьох відвернув від неправедності. 7 Адже губи священика пильнують пізнання, а з його уст домагаються закону, тому що він є ангелом Господа Вседержителя. 8 Ви ж звернули з дороги і багатьох зробили немічними в законі, знищили завіт Левія, — говорить Господь Вседержитель. 9 І Я дав вас зневаженими і викиненими до всіх народів, тому що ви не зберегли Моїх доріг, але в законі брали до уваги особу.
10 Хіба не один Бог вас створив? Чи не один батько у вас усіх? Як то, що ви залишили кожний свого брата, щоб опоганити завіт ваших батьків? 11 Залишено Юду, і гидота сталася в Ізраїлі та в Єрусалимі, тому що Юда опоганив Господні святощі, які Він полюбив, і пішов за чужими богами. 12 Господь вигубить людину, яка це чинить, аж доки вона не буде впокорена в поселеннях Якова, — від тих, що приносять жертву Господу Вседержителеві. 13 І це ви робили, — те, що Я зненавидів! Ви слізьми покривали Господній жертовник, плачем і стогнанням від страждань. Чи годиться поглянути на жертву, чи прийняти як прийнятне з ваших рук? 14 А ви сказали: Задля чого? Адже Господь засвідчив між тобою і між жінкою твоєї молодості, яку ти покинув, а вона — твоя спільниця і жінка твого завіту. 15 І він не вчинив інакше, і залишок Його духа. А ви сказали: Чого іншого, але хіба насіння Бог шукає? Тож бережіться, ви, у вашому дусі, і жінку твоєї молодості ти не залишиш! 16 Але якщо зненавидиш, відішлеш, — говорить Господь, Бог Ізраїля, — і безбожність покриє твої задуми, — говорить Господь Вседержитель. І зберігатиметеся у вашому дусі, і не залишите.
17 Ви, що гнівили Бога вашими словами і казали: Чим ми розгнівили? Коли ви говорили: Кожний, хто чинить зло, це добре перед Господом, і в цьому Він має вподобання. Тож де є Бог праведності?