1 Молитва Давида. Господи, вислухай мою правду, зверни увагу на моє благання, прийми мою молитву з уст нелукавих.
2 Нехай вийде присуд для мене від Твого обличчя, нехай мої очі побачать праведність.
3 Ти випробував моє серце, навідав уночі. Ти випробував мене вогнем — і в мені не знайдено неправди.
4 Хай мої уста не розголошують людських справ, а я, задля слів Твоїх уст, уникав крутих доріг.
5 Спрямуй мої стопи на Свої стежки, щоб мої ноги не похитнулися.
6 Я закликав, бо Ти, Боже, мене вислухав. Прихили до мене Своє вухо і почуй мої слова.
7 Ти, Який спасаєш тих, котрі надіються на Тебе, від тих, які чинять опір Твоїй правиці, пошли Свою дивовижну милість.
8 Охороняй мене, як зіницю ока. Ти збережеш мене під прикриттям Своїх крил
9 від обличчя безбожних, що завдають мені страждань. Мої вороги посягають на мою душу.
10 Вони позамикали свій жир, і їхні уста пихато заговорили.
11 Мене відкидають, тепер мене оточили, стежать своїми очима, щоби повалити мене на землю.
12 Схопили мене, наче лев, який чатує на здобич, як левеня, що проживає в лігвищі.
13 Устань, Господи, випереди їх, аби вони спіткнулися, спаси від безбожних мою душу, Твій меч — від ворогів Твоєї руки.
14 Господи, вкороти їхнє недовгочасне проживання на землі. Твоїми прихованими дарами наповнилося їхнє нутро; вони задоволені синами і решту залишили своїм дітям.
15 А я в праведності з’явлюся перед Твоїм обличчям, буду насиченим, коли з’явиться Твоя слава.
1 Молитва Давида. Господи, вислухай мою правду, зверни увагу на моє благання, прийми мою молитву з уст нелукавих.
2 Нехай вийде присуд для мене від Твого обличчя, нехай мої очі побачать праведність.
3 Ти випробував моє серце, навідав уночі. Ти випробував мене вогнем — і в мені не знайдено неправди.
4 Хай мої уста не розголошують людських справ, а я, задля слів Твоїх уст, уникав крутих доріг.
5 Спрямуй мої стопи на Свої стежки, щоб мої ноги не похитнулися.
6 Я закликав, бо Ти, Боже, мене вислухав. Прихили до мене Своє вухо і почуй мої слова.
7 Ти, Який спасаєш тих, котрі надіються на Тебе, від тих, які чинять опір Твоїй правиці, пошли Свою дивовижну милість.
8 Охороняй мене, як зіницю ока. Ти збережеш мене під прикриттям Своїх крил
9 від обличчя безбожних, що завдають мені страждань. Мої вороги посягають на мою душу.
10 Вони позамикали свій жир, і їхні уста пихато заговорили.
11 Мене відкидають, тепер мене оточили, стежать своїми очима, щоби повалити мене на землю.
12 Схопили мене, наче лев, який чатує на здобич, як левеня, що проживає в лігвищі.
13 Устань, Господи, випереди їх, аби вони спіткнулися, спаси від безбожних мою душу, Твій меч — від ворогів Твоєї руки.
14 Господи, вкороти їхнє недовгочасне проживання на землі. Твоїми прихованими дарами наповнилося їхнє нутро; вони задоволені синами і решту залишили своїм дітям.
15 А я в праведності з’явлюся перед Твоїм обличчям, буду насиченим, коли з’явиться Твоя слава.