1 І сталося, коли лев говорив ці слова до орла, я побачив: 2 ось та голова, що залишилася, зникла, і два крила, які перейшли до нього, випрямилися, щоб панувати, та їхнє царство було коротким, а замішання — повним. 3 І я побачив: ось вони зникли, і все тіло орла горіло, і земля сильно налякалася. І я пробудився від великого жаху розуму та від великого страху, і сказав своєму духові: 4 Ось ти мені поставив це, тому що досліджуєш путі Всевишнього. 5 Ось я ще змучився душею і став сильно немічний своїм духом, і в мені немає навіть малої сили від великого страху, яким я перелякався цієї ночі. 6 Тож тепер благатиму Всевишнього, щоб мене укріпив аж до кінця.
7 І я сказав: Владико Господи, якщо я знайшов милість перед Твоїми очима, і якщо я оправданий перед Тобою понад багатьох, і якщо дійсно моя молитва підноситься перед Твоїм обличчям, 8 підкріпи мене і покажи мені, Твоєму рабові, пояснення і значення цього страшного видіння, щоб вповні Ти потішив мою душу. 9 Адже Ти мене мав за гідного, щоб показати мені кінець часів і останні події часів. І Він мені сказав: 10 Це є пояснення цього видіння, яке ти побачив: 11 орел, якого ти побачив, що він підносився з моря, це є четверте царство, яке бачив у видінні твій брат Даниїл, 12 але не було йому пояснене так, як Я тепер тобі пояснюю чи пояснив.
13 Ось приходять дні, і повстане на землі царство, і буде страшнішим за всі царства, що були перед ним. 14 Царюватимуть у ньому дванадцять царів, один після одного. 15 А другий, що почне панувати, він триматиме царство більше часу від дванадцятьох. 16 Це є пояснення дванадцятьох крил, які ти побачив. 17 І як ти почув голос, який говорив, що не виходив з його голів, але зсередини його тіла, 18 таким є пояснення: після часу його панування виникнуть чималі непорозуміння, і царство буде в небезпеці падіння, та тоді не впаде, але знову повстане у своєму початку. 19 І як ти побачив вісім крилець, причеплених до його крила, 20 таким є пояснення: бо в ньому повстане вісім царів, яких часи будуть легші та роки швидкі, і два з них загинуть, 21 як наближатиметься середній час, а чотири збережуться в часі, коли почне зближатися його час, щоб закінчитися, а два — на кінець збережуться.
22 І як ти побачив три голови, що спочивали, 23 таким є пояснення: в його останні дні Всевишній підніме три царства і відновить у них багато, і вони опанують землю 24 і тих, що живуть на ній, з великим пригнобленням, понад усіх, що були перед цими. Задля цього вони названі головами орла. 25 Бо вони будуть тими, що підсумують його безбожності, і тими, що довершать його останні діла . 26 І оскільки ти побачив велику голову, що зникає, то це тому, що один із них помре на своєму ліжку, проте із муками. 27 Адже двох, що залишилися, поїсть їх меч. 28 Бо одного поїсть меч, того що з ним, але однак і цей від меча в останні дні впаде.
29 І як ти бачив два підкрилки, що виходять на голову, що є з правого боку, 30 таким є пояснення: це ті, яких зберіг Всевишній на Свій кінець, це буде мале царство і повне замішання, 31 як ти і бачив. І лева, якого ти бачив, що збудився з лісу, котрий ричав і говорив до орла, і його звинувачував за його неправди, за всі його слова, як ти і почув, 32 це є помазаник, якого Всевишній зберіг на кінець для цих і для їхніх безбожностей. Він звинуватить їх за їхні безбожності та явними вчинить перед ними їхні гидоти. 33 Адже він спочатку поставить їх на суд живими, і буде, коли звинуватить їх, тоді знищить їх. 34 Бо він звільнить з милосердям Мій народ, що залишився, який збережений у Моїх границях, і потішить їх, доки не прийде кінець, день суду, про який Я тобі сказав на початку.
35 Це сон, який ти бачив, і це його пояснення. 36 Тож ти єдиний був гідний знати цю таємницю Всевишнього. 37 Але напиши в книзі все те, що ти бачив, і покладеш це в прихованому місці. 38 І навчиш цьому мудрих з твого народу, про яких знаєш, що серця можуть прийняти і зберегти ці таємниці. 39 Ти ж ще потерпи тут інших сім днів, щоб тобі показаним було те, що видалося добрим Всевишньому тобі показати. 40 І він відійшов від мене. І сталося, коли весь народ почув, що минули сім днів, а я не повернувся до міста, то зібрався кожний, від найменшого аж до найбільшого, і прийшли до мене, і сказали мені, промовляючи: 41 Чим ми згрішили проти тебе, і що неправедного ми зробили проти тебе, чому, покидаючи нас , сів ти в цьому місці? 42 Бо ти нам одинокий залишився з усіх пророків, як китиця зі збору винограду, і як світило на темному місці, як пристань для корабля, що врятувався від бурі. 43 Хіба не вистачає нам зла, яке сталося? 44 Отже, якщо ти нас залишиш, скільки було б нам краще, якщо б і ми спалені були в спаленні Сіону. 45 Адже ми не кращі за тих, які там померли. І вони заплакали великим голосом. І я їм відповів, кажучи: 46 Ізраїлю, май надію і не сумуй, ти, доме Якова! 47 Бо пам’ять про вас перед Всевишнім, і Сильний не забув про вас у змаганні. 48 Адже я вас не залишив і не відійшов від вас, але прийшов до цього місця, щоб помолитися за спустошення Сіону і щоб попросити милосердя за впокорення вашої святині. 49 Тепер же йдіть, кожний з вас, до свого дому, і я прийду до вас після цих днів. 50 І народ пішов до міста, як я йому і сказав. 51 Я ж сидів у полі сім днів, як той і наказав мені, і їв лише квіти поля, у ті дні їжу мені зроблено з трав.
© 2011, Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)