1 Підхопивши, Валдад, савхетієць, сказав: 2 Доки не перестанеш? Стримайся, щоб і ми промовили! 3 Чому, наче чотириногі, ми замовкли перед тобою? 4 Тебе охопив гнів. Бо що ж? Якщо ти помреш, хіба піднебесна буде бездомною? Чи гори спадуть з основ? 5 І світло безбожних згасне, і їхній вогонь не підніметься. 6 Його світло в житті — темрява, і світильник з ним погасне. 7 Найменші вполювали його майно, нехай же його обмане рада. 8 Нехай його нога зловиться в пастці, і заплутається в сіті. 9 Нехай найдуть на нього засідки. І скріпить проти нього спраглих. 10 Сховано в землю сильце його, і його пастка — на стежці. 11 Хай довкруги нього вигублять болі, а численні, що навколо його ніг, хай прийдуть у великому голоді. 12 Йому ж приготовлено належне падіння, 13 хай стопи його ніг будуть поїдені, нехай смерть пожере його красу. 14 Нехай оздоровлення буде вирване з його життя, нехай його захопить біда, царське обвинувачення. 15 Нехай поселиться в його ночі в його шатрі, нехай буде посіяна сіркою його краса. 16 Його коріння під ним посохне, і зверху впадуть його жнива. 17 І його пам’ять зникне із землі, і його ім’я нехай буде на віддаленому обличчі. 18 Нехай хтось прожене його зі світла в темряву. 19 Не буде знайомого в його народі, ані не врятується його дім у піднебесній, але в тому, що є його, житимуть інші. 20 Над ним застогнали останні, а перших охопило здивування. 21 Це — доми неправедних, а то — місце тих, що не знають Господа.
© 2011, Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)