1 Підхопивши, Еліфас, теманієць, каже: 2 Хіба не багато разів говорили до тебе в труднощах? А хто стерпить силу твоїх слів? 3 Бо якщо ти повчав багатьох і потішав руки слабкого, 4 і піднімав ти словами слабких, і ти подавав сміливість слабким колінам, 5 а тепер на тебе прийшов біль і доторкнувся до тебе, і ти застановився. 6 Хіба не з безумності є твій страх, твоя надія і невинність твоєї дороги? 7 Отже, згадай, хто чистий з тих, які загинули, чи коли праведні гинули з коренем? 8 Так, як я побачив тих, які орють неплідні місця, вони ж, засіваючи їх, пожнуть собі болі. 9 Загинуть від Господнього наказу і від духу Його гніву пропадуть. 10 Погашено силу лева, голос левиці, хвалькуватість зміїв. 11 Мурашка-лев загинув, тому що не має поживи, левенята ж левів покинули одне одного. 12 Якщо було у твоїх словах якесь правдиве слово, то нічого із цього зла не спіткало б тебе. Як не прийме моє вухо від нього надзвичайні речі? 13 А наче страх і нічний звук, що наганяє страх на людей, 14 мене ж зустрів жах і тремтіння, і сильно потряс мої кості. 15 І дух прийшов до мого обличчя, а моє волосся і тіло жахнулися. 16 Я встав, і не впізнав. Я подивився, і не було образу перед моїми очима, але тільки дух, і я чув голос. 17 Що ж бо? Хіба смертна людина буде чистою перед Господом, чи людина бездоганна через свої діла? 18 Якщо Він не вірить Своїм слугам, і помітив якесь викривлення у своїх ангелів, 19 то тих, хто живе в будівлях із глини, з якої і ми самі є з тієї глини, Він уразив їх, як мотиля. 20 І від ранку до вечора більше їх немає, тому що вони не можуть собі допомогти, вони загинули. 21 Адже Він подув на них, і вони всохли, загинули, бо вони не мали мудрості.
© 2011, Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)