1 І сталося, коли аморейські царі, які були на другому боці Йордану, і царі Фінікії, які біля моря, почули, що Господь Бог висушив перед ізраїльськими синами, коли вони переходили, ріку Йордан, то розтанули їхні розуми, і вони сповнилися жахом, і не було в них жодного здорового глузду перед обличчям ізраїльських синів. 2 У цей же час Господь сказав Ісусові: Зроби собі кам’яні ножі з гострого каменя і, облаштувавшись, зроби обрізання ізраїльським синам. 3 Тож Ісус зробив гострі кам’яні ножі, і зробив обрізання ізраїльським синам на місці, що називається Могила крайніх плотей. 4 У такий спосіб Ісус очистив ізраїльських синів, які народилися в дорозі та які були з тих, котрі необрізаними вийшли з Єгипту, — 5 цим усім Ісус зробив обрізання. 6 Адже сорок два роки Ізраїль ходив у Мадваритській пустелі, тому необрізаними були більшість їхніх воїнів, які вийшли з Єгипетської землі, ті, котрі не послухалися Божих заповідей, про яких і вирішив, що вони не побачать тієї землі, про яку поклявся Господь їхнім батькам, що дасть її їм, — землю, що тече молоком і медом. 7 Тож замість цих людей Він поставив їхніх синів, яким Ісус зробив обрізання, тому що вони в дорозі були необрізані. 8 А обрізавшись, вони мали відпочинок, перебуваючи тут у таборі, доки не видужали. 9 І сказав Господь Ісусові, синові Навина: У сьогоднішній день Я зняв з вас приниження Єгипту. І він дав назву тій місцевості — Ґалґал. 10 А в чотирнадцятий день місяця звечора, на захід від Єрихона, на другому боці Йордану, на рівнині, ізраїльські сини звершили Пасху, 11 вони їли прісне і нове із зерна землі. У цей день 12 перестала падати манна після того, як вони їли з насіння землі, і більше не було манни для ізраїльських синів, а в той рік вони насолоджувалися плодами фінікійської околиці. 13 І сталося, коли Ісус був у Єрихоні, то, підвівши очі, він побачив чоловіка, який стояв перед ним, а в його руці був оголений меч. Підійшовши, Ісус запитав його: Ти є наш, чи з наших ворогів? 14 А він відповів йому: Я — головний полководець Господнього війська, тепер я прийшов. Тож Ісус припав долілиць до землі й сказав йому: Володарю, що наказуєш твоєму слузі? 15 І Господній головний полководець промовив до Ісуса: Зніми взуття з твоїх ніг, бо місце, на яке ти став, є святим!