1 Вона оберегла першого створеного батька світу, що сам був створений, і вирвала його з власного проступку, 2 і дала йому силу володіти всім. 3 А неправедний, відступивши від неї у своєму гніві, він загинув від братовбивчої люті. 4 Через нього потоплену землю знову врятувала мудрість, скеровуючи праведного за допомогою малоцінного дерева. 5 І вона пізнала праведного, як народи замішалися в однодумності лукавства, і зберегла його незаплямованим для Бога, і зберегла сильним через милосердя до сина. 6 Вона врятувала праведного від безбожних, що погибали, того, що втікав від вогню, який спадав на п’ять міст, 7 а свідком його зла, курячись, стоїть пуста земля, і дерева дають незрілі плоди, і на пам’ять невірної душі стоїть стовп солі.
8 Адже, минаючи мудрість, не тільки зазнали шкоди, оскільки не знали добра, але й залишили життям пам’ять безумності, щоб у тому, у чому згрішили, не змогли скритися. 9 А мудрість визволила від біди тих, що їй служили. 10 Вона праведного втікача від гніву брата скерувала по праведних стежках. Вона йому показала Боже царство і дала йому святе знання. Щедро подала йому роботи і помножила його труди. 11 У зарозумілості тих, що ним володіли, вона стала і збагатила його. 12 Оберегла його від ворогів і оборонила від тих, що насідали. І подала йому сильний подвиг, щоб він знав, що з усього найсильнішою є побожність. 13 Вона не залишила проданого праведника, але визволила його від гріхів, 14 зійшла з ним до рову і не залишила його в кайданах, аж доки не принесла йому скіпетри царства і владу тих, що його гнобили. А тих, що його опоганили, виявила неправдомовними і дала йому вічну славу.
15 Вона визволила побожний народ і невинне насіння від народів, що гнобили. 16 Увійшла в душу Господнього раба і стала перед страшними царями в чудах і ознаках. 17 Віддала побожним винагороду за їхній труд, повела їх дивовижною дорогою і стала для них покровом вдень і полум’ям зірок вночі. 18 Провела їх крізь Червоне море і провела їх через велику воду. 19 А їхніх ворогів затопила і викинула їх із глибин безодні. 20 Через це праведні пограбували безбожних і оспівували, Господи, Твоє святе Ім’я, і одностайно хвалили Твою руку, що воювала за них . 21 Бо мудрість відкрила уста німих і ясними зробила язики немовлят.