Ілля винищує Ваалових пророків
1 І минуло багато днів, і було Господнє слово до Іллі третього року, говорячи: “Іди, покажися до Ахава, а Я дам дощ на поверхню землі”.
2 І пішов Ілля показатися до Ахава. А в Асирії був сильний голод.
3 І покликав Ахав Овдія, що був над домом, а Овдій був дуже богобійний.
4 І сталося, коли Єзавель вигублювала Господніх пророків, то Овдій узяв сотню пророків, та й сховав їх по п’ятдесят чоловік у печері, і годував їх хлібом та водою.
5 І сказав Ахав до Овдія: “Іди по Краю до всіх водних джерел та до всіх потоків, — може, знайдемо трави, і позоставимо при житті коня та мула, і не вигубимо худоби”…
6 І поділили вони собі Край, щоб перейти по ньому, — Ахав пішов однією дорогою сам, Овдій пішов сам другою дорогою.
7 І був Овдій у дорозі, аж ось Ілля назустріч йому. І пізнав він його, і впав на обличчя своє та й сказав: “Чи то ти, пане мій Ілле?”
8 А той відказав йому: “Я. Іди, скажи панові своєму: Ось тут Ілля!”
9 А він сказав: “Чим я прогрішив, що ти віддаєш свого раба в Ахавову руку, щоб він убив мене?
10 Як живий Господь, Бог твій, — немає народу та царства, що туди не посилав би пан мій шукати тебе. А коли говорили: Нема його, то він заприсягав те царство та той народ, що знайдуть тебе.
11 А тепер ти говориш: Іди, скажи своєму панові: Ось тут Ілля!
12 І станеться, я піду від тебе, а Дух Господній понесе тебе на те місце , якого не знаю. І прийду я, щоб донести Ахаву, а коли він не знайде тебе, то вб’є мене. А раб твій боїться Господа від своєї молодости.
13 Чи ж не було сказано панові моєму те, що зробив я, коли Єзавель побивала Господніх пророків, а я сховав був із Господніх пророків сотню чоловік, по п’ятдесят чоловік у печері, і годував їх хлібом та водою?
14 А тепер ти кажеш: Іди, скажи своєму панові: Ось тут Ілля, — і він мене вб’є!”…
15 Та Ілля відказав: “Як живий Господь Саваот, що я стою перед Його лицем, — сьогодні я покажуся йому!”
16 І пішов Овдій назустріч Ахаву, та й доніс йому те . І пішов Ахав навпроти Іллі.
17 І сталося, коли Ахав побачив Іллю, то Ахав сказав до нього: “Чи це ти, що непокоїш Ізраїля?”
18 А той відказав: “Не я внещасливив Ізраїля, а тільки ти та дім твого батька через ваше недотримання Господніх заповідей, та й ти пішов за Ваалами.
19 А тепер пошли, збери до мене на гору Кармел усього Ізраїля та чотири сотні й п’ятдесят Ваалових пророків, та чотири сотні пророків Астарти, що їдять зі столу Єзавелі”.
20 І послав Ахав по всіх Ізраїлевих синах, і зібрав пророків на гору Кармел.
21 І підійшов Ілля до всього народу, й сказав: “Чи довго ви будете скакати на двох галузках? Якщо Господь — Бог, ідіть за Ним, а якщо Ваал — ідіть за ним!” Та не відповів йому народ ані слова.
22 І сказав Ілля до народу: “Я сам позостався Господній пророк, а пророків Ваалових — чотири сотні й п’ятдесят чоловік.
23 І нехай дадуть нам двох бичків, і нехай вони виберуть собі одного бичка, і нехай заріжуть його, і нехай покладуть на дрова, а огню не покладуть. І я приготую одного бичка, і дам на дрова, а огню не покладу.
24 І ви покличете ім’я бога вашого, а я покличу Ім’я Господа. І станеться, той Бог, що відповість огнем, — Він Бог!” І відповів той народ та й сказав: “Це добре слово!”
25 І сказав Ілля до Ваалових пророків: “Виберіть собі одного бичка, і приготуйте перші, бо ви численніші, і покличте ім’я свого бога, а огню не покладете”.
26 І взяли вони того бичка, що він дав їм, і вони приготували й кликали Ваалове ім’я від ранку й аж до полудня, говорячи: “Ваале, почуй нас!” Та не було ані голосу, ані відповіді. І скакали вони біля жертівника, що зробили.
27 І сталося опівдні, і сміявся з них Ілля, й говорив: “Кличте голосом сильнішим, бо він бог! Може, він роздумує, або відлучився, або в дорозі! Може, він спить, то прокинеться!”
28 І стали вони кликати голосом сильнішим, і кололися, за своїм звичаєм, мечами та ратищами, аж лилася з них кров.
29 І сталося, як минувся південь, то вони пророкували аж до часу принесення хлібної жертви, — та не було ані голосу, ані відповіді, ані слуху…
30 І сказав Ілля до всього народу: “Підійдіть до мене!” І підійшов увесь народ до нього, а він поправив розбитого Господнього жертівника.
31 І взяв Ілля дванадцятеро каміння, за числом племен синів Якова, до якого було слово Господнє, говорячи: “Ізраїль буде ім’я твоє!”
32 і збудував із того каміння жертівника в Ім’я Господнє, і зробив рова, площею на дві саті насіння, навколо жертівника.
33 І наклав дров, і зарізав бичка та й поклав на дровах.
34 І він сказав: “Наповніть чотири відра води, і нехай виллють на цілопалення та на дрова”. І сказав: “Повторіть!” І повторили. І сказав: “Зробіть утретє!” І зробили втретє.
35 І потекла вода навколо жертівника, а також рів наповнився водою.
36 І сталося в час принесення хлібної жертви, що підійшов пророк Ілля та й сказав: “Господи, Боже Авраамів, Ісаків та Ізраїлів! Сьогодні пізнають, що Ти Ізраїлів Бог, а я Твій раб, і що все оце я зробив Твоїм словом.
37 Вислухай мене, Господи, вислухай мене, і нехай пізнає цей народ, що Ти — Господь, Бог, і Ти обернеш їхнє серце назад!”
38 І спав Господній огонь, та й пожер цілопалення, і дрова, і каміння, і порох, і вилизав воду, що в рові…
39 І побачили це всі люди, та й попадали на обличчя свої й говорили: “Господь, — Він Бог, Господь, — Він Бог!”
40 І сказав до них Ілля: “Схопіть Ваалових пророків! Нехай ніхто не втече з них!” І похапали їх, а Ілля звів їх до потоку Кішон, та й порізав їх…
41 І сказав Ілля до Ахава: “Увійди, їж і пий, бо ось чути шум дощу”.
42 І пішов Ахав, щоб їсти та пити, а Ілля зійшов на верхів’я Кармелу, і нахилився до землі, і поклав обличчя своє між свої коліна.
43 І сказав він до свого хлопця: “Вийди, подивися в напрямі моря!” І той вийшов і подивився та й сказав: “Нема нічого”. Та він відказав: “Вернися сім раз!”
44 І сталося сьомого разу , і він сказав: “Ось мала хмара, немов долоня людська, підіймається з моря”. А він сказав: “Піди, скажи Ахавові: Запрягай і зійди, і не затримає тебе дощ”.
45 І сталося по недовгому часі, і потемніло небо від хмар, і зірвався вітер, — і пішов великий дощ. А Ахав сів на воза , та й відправився в Їзреел.
46 А Господня рука була на Іллі. І він оперезав свої стегна, та й побіг перед Ахавом аж до самого Їзреелу.