За Саулів гріх Бог відвертається від нього
1 І сказав Самуїл до Саула: “Господь послав був мене помазати тебе на царя над народом Його, над Ізраїлем. А тепер послухайся голосу Господніх слів.
2 Так сказав Господь Саваот: Я згадаю, що зробив був Амалик Ізраїлеві, що клав йому перешкоду на дорозі, коли він виходив із Єгипту.
3 Тепер іди, і поб’єш Амалика, і вчиниш закляттям усе, що його, і не змилосердишся над ним. І позабиваєш усе , від чоловіка аж до жінки, від дитини й аж до немовляти, від вола й аж до штуки дрібної худобини, від верблюда й аж до осла”.
4 І Саул оповістив народ, і перелічив їх у Телаїмі, — двісті тисяч піхоти та десять тисяч мужів Юди.
5 І прийшов Саул аж до Амаликового міста, та й засів у долині.
6 І сказав Саул кенеянам: “Ідіть, відокремтесь, вийдіть з‑поміж Амаликитянина, щоб я не долучив вас до них, бо ви зробили були милість усім ізраїльтянам, коли вони виходили з Єгипту”. І відокремився Кенеянин з‑поміж Амалика.
7 А Саул побив Амалика від Хавіли аж до місця , де йдеш до Шуру, що навпроти Єгипту.
8 І зловив він Аґаґа, амалицького царя, живого, а ввесь народ зробив закляттям, та й побив вістрям меча.
9 Та змилосердився Саул і народ над Аґаґом, і над найліпшим з його худоби дрібної, й з худоби його великої, та з товару вгодованого, і над вівцями, та над усім добром, і не хотіли зробити їх закляттям. А все маловарте й худе — його зробили закляттям.
10 І було Господнє слово до Самуїла й казало:
11 “Жалкую, що Я настановив Саула за царя, бо він відвернувся від Мене, а слів Моїх не виконав”. І запалився гнів Самуїлів, і він кликав до Господа цілу ніч.
12 А рано‑вранці Самуїл устав, і пішов назустріч Саулові. І Самуїлові донесли, говорячи: “Саул прийшов до Кармелу, і ось ставить собі пам’ятника, а потому повернувся й пішов, і зійшов до Ґілґалу”.
13 І прийшов Самуїл до Саула, а Саул сказав йому: “Благословенний ти в Господа! Я виконав слово Господнє”.
14 А Самуїл сказав: “А що це за мекання цієї отари в ушах моїх, та рик великої худоби, що я чую?”
15 І сказав Саул: “Від Амаликитянина привели їх, бо народ змилосердився над найліпшим із худоби дрібної та з худоби великої, щоб зарізати в жертву для Господа, Бога твого, а позостале вчинили закляттям”.
16 А Самуїл сказав до Саула: “Покинь, а я розповім тобі, що Господь говорив мені цієї ночі”. А той сказав йому: “Говори”.
17 І сказав Самуїл: “Хоч ти малий був в очах своїх, — чи ж ти не голова Ізраїлевих племен? Чи ж не помазав тебе Господь на царя над Ізраїлем?
18 І послав тебе Господь дорогою, і сказав: Іди, і вчиниш закляттям нечестивих амаликитян, і будеш воювати з ними, аж поки ти не вигубиш їх.
19 І чому ти не послухався Господнього голосу, але кинувся на здобич, і зробив оце зло в Господніх очах?”
20 І сказав Саул до Самуїла: “Та я послухався Господнього голосу, і пішов дорогою, якою послав був мене Господь, — і привів я Аґаґа, царя амалицького, а Амалика зробив закляттям.
21 А народ узяв зі здобичі худобу дрібну та худобу велику, як початок закляття, щоб приносити в жертву Господеві, Богові твоєму, в Ґілґалі”.
22 І сказав Самуїл: “Чи жадання Господа цілопалень та жертов таке , як послух Господньому голосу? Таж послух ліпший від жертви, покірливість — краща від баранячого лою!
23 Бо непокірливість — як гріх ворожбитства, а свавільство — як провина та служба бовванам. Через те, що ти відкинув Господні слова, то Він відкинув тебе, щоб не був ти царем”.
24 І сказав Саул до Самуїла: “Прогрішився я, бо переступив накази Господні та слова твої, — бо я боявся народу, та послухався його голосу.
25 А тепер прости ж мій гріх, і вернися зо мною, — і я поклонюсь Господеві”.
26 Та Самуїл сказав до Саула: “Не вернуся з тобою, бо ти погордив Господнім словом, а Господь погордив тобою, щоб не був ти царем над Ізраїлем”.
27 І повернувся Самуїл, щоб піти, а Саул схопив полу плаща його, та й відірвав.
28 І сказав до нього Самуїл: “Господь відірвав сьогодні від тебе Ізраїлеве царство, та й передав його твоєму ближньому, ліпшому від тебе!
29 І також Ізраїлева Слава не скаже неправди та не буде каятися, бо Він не людина, щоб каятись”.
30 А Саул сказав: “Прогрішився я! Але вшануй мене перед старшими мого народу та перед Ізраїлем, і вернися зо мною, а я поклонюся Господеві, Богові твоєму”.
31 І вернувся Самуїл за Саулом, і Саул поклонився Господеві.
32 І сказав Самуїл: “Підведіть до мене Аґаґа, царя амалицького”. І пішов до нього Аґаґ весело. І сказав Аґаґ: “Справді, — відступилася гіркота смерти!”
33 А Самуїл сказав: “Як твій меч позбавляв жінок дітей, так позбавиться дітей твоя мати між жінками”. І посік Самуїл Аґаґа перед Господнім лицем у Ґілґалі.
34 І пішов Самуїл до Рами, а Саул зійшов до дому свого, до Саулової Ґів’ї.
35 І більше не бачив Самуїл Саула аж до дня його смерти, та Самуїл сумував за Саулом. А Господь жалкував, що настановив був Саула царем над Ізраїлем.
© Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)