1 А народ Краю взяв Йоахаза, сина Йосії, і настановив його царем в Єрусалимі замість батька його.
2 Йоахаз був віку двадцяти й трьох літ, коли він зацарював, і царював в Єрусалимі три місяці.
3 І скинув його єгипетський цар в Єрусалимі, і наклав кару на цей Край, — сто талантів срібла та талант золота.
4 І єгипетський цар настановив царем над Юдеєю та Єрусалимом брата його Ел’якима, і змінив ім’я йому на Єгояким. А брата його Йоахаза узяв Нехо й відвів його до Єгипту.
5 Єгояким був віку двадцяти й п’яти літ, коли він зацарював, і одинадцять років царював в Єрусалимі. І робив він зло в очах Господа, Бога свого.
Вавилонська неволя. Дім Божий спалений
6 На нього пішов Навуходоносор, цар вавилонський, і він закував його в мідяні кайдани, щоб відвести його до Вавилону.
7 А дещо з посуду Господнього дому Навуходоносор відправив до Вавилону, і дав його до храму свого в Вавилоні.
8 А решта Єгоякимових діл та гидоти його, які він робив, і що знайдено проти нього, — ото вони описані в Книзі Царів Ізраїлевих та Юдиних. А замість нього зацарював син його Єгояхін.
9 Єгояхін був віку восьми літ, коли він зацарював, і царював в Єрусалимі три місяці й десять день. І робив він лихе в Господніх очах.
10 А по році послав цар Навуходоносор, і привів його до Вавилону з дорогим посудом Господнього дому, а царем над Юдеєю та Єрусалимом настановив брата його Седекію.
11 Седекія був віку двадцяти й одного року, коли він зацарював, і він царював в Єрусалимі одинадцять років.
12 І робив він зло в очах Господа, Бога свого, — не впокорився перед пророком Єремією, що говорив із наказу Господнього.
13 І він також відкинувся від царя Навуходоносора, що був заприсягнув його Господом, — і вчинив твердою свою шию, і став запеклим, щоб не навертатися до Господа, Бога Ізраїлевого.
14 Також усі зверхники священиків та народу ще більше грішили, шануючи гидоти поган, і вони занечистили Господній дім, якого Він освятив в Єрусалимі.
15 А Господь, Бог їхніх батьків, усе посилав до них через Своїх послів слова остороги , бо Він змилосердився над народом Своїм та над оселею Своєю.
16 Та вони соромили Божих послів, і погорджували їхніми словами, і насміхалися з Його пророків, аж поки не піднісся гнів Господа на народ Його так, що не було вже ліку.
17 І Він навів на них халдейського царя, і той позабивав мечем їхніх вибраних у домі їхньої святині, і не змилосердився ані над юнаком, ані над дівчиною, ані над старим, ані над старезним, — усе дав в його руку…
18 І всі речі Божого дому, великі та малі, і скарби дому Господнього та дому царя і його зверхників, — усе переніс до Вавилону.
19 І спалили вони Божий дім, і порозбивали мур Єрусалиму, і всі палати його попалили огнем, а всі дорогі речі його понищили…
20 І пішло на вигнання до Вавилону позостале від меча, і стали йому та синам його за рабів аж до зацарювання перського царства,
21 щоб виповнилося Господнє слово, проречене Єреміїними устами, аж поки вподобає собі земля свої суботи, — по всі дні її спустошення святкувала вона суботи, щоб сповнилися сімдесят літ.
Поворот із вавилонської неволі
22 А першого року Кіра, царя перського, коли сповнилось слово Господнє, проречене устами Єреміїними, збудив Господь духа Кіра, царя перського, і він оголосив по всьому царству своєму, а також на письмі, говорячи:
23 “Так говорить Кір, цар перський: Усі земні царства дав мені Господь, Бог Небесний, і Він наклав на мене збудувати Йому храма в Єрусалимі, що в Юдеї. Хто між вами з усього Його народу, — нехай буде Господь, Бог його, з ним, і нехай він іде до Єрусалиму !”
© Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)