Гріх царя Ахазії
1 А по смерті Ахава збунтувався Моав на Ізраїля.
2 А Ахазія випав через ґрати в своїй горниці, що в Самарії, та й захворів. І послав він послів, і сказав до них: “Ідіть, запитайте Ваал‑Зевува, екронського бога, чи видужаю я зі своєї цієї хвороби?”
3 А Ангол Господній говорив до тішб’янина Іллі: “Устань, вийди назустріч послам самарійського царя та й скажи їм: Чи через те, що нема в Ізраїлі Бога, ви йдете питатися Ваал‑Зевува, екронського бога?
4 Тому так сказав Господь: Із того ліжка, що на нього ти ліг, не встанеш із нього, бо напевно помреш!”… І пішов Ілля.
5 І вернулися посли до царя , а він сказав до них: “Що це ви вернулися?”
6 А вони відказали йому: “Назустріч нам вийшов один чоловік, і сказав нам: Ідіть, верніться до царя, що послав вас, і скажіть йому: Так сказав Господь: Чи через те, що нема в Ізраїлі Бога, ти посилаєш вивідати Ваал‑Зевува, екронського бога? Тому те ложе, що на нього ти ліг, — не встанеш із нього, бо напевно помреш”…
7 А він їм сказав: “Якого вигляду той чоловік, що вийшов назустріч вам і говорив вам оці слова?”
8 Вони ж відказали: “Це чоловік волохатий, а шкуряний пояс оперезаний на стегнах його”. А він сказав: “Це тішб’янин Ілля!”
9 І послав він до нього п’ятдесятника та його п’ятдесятку. І вийшов він до нього, аж ось він сидить на верхів’ї гори. І сказав він до нього: “Чоловіче Божий, цар сказав: Зійди ж ізвідти!”
10 А Ілля відповів і говорив до того п’ятдесятника: “А якщо я Божий чоловік, нехай зійде з неба огонь, і нехай пожере тебе та п’ятдесятку твою!” І зійшов із неба огонь, і пожер його та його п’ятдесятку…
11 І цар знову послав до нього іншого п’ятдесятника та його п’ятдесятку. І він відповів і сказав до нього: “Чоловіче Божий, отак сказав цар: Зійди ж скоро!”
12 І відповів Ілля та й сказав до нього: “Якщо я Божий чоловік, нехай зійде з неба огонь, і нехай пожере тебе та твою п’ятдесятку!” І зійшов із неба Божий огонь, і пожер його та його п’ятдесятку…
13 І знову послав він третього п’ятдесятника та його п’ятдесятку. І вийшов, і прийшов третій п’ятдесятник, та й упав на коліна свої перед Іллею, і благав його та до нього говорив: “Чоловіче Божий, нехай же буде дорога душа моя та душа твоїх рабів, тих п’ятдесяти, в очах твоїх!
14 Ось зійшов був огонь із неба, та й пожер тих двох перших п’ятдесятників та їхні п’ятдесятки; а тепер нехай буде дорога душа моя в очах твоїх!”
15 А Ангол Господній сказав до Іллі: “Зійди з ним, не бійся його!” І він устав, і зійшов з ним до царя.
16 Та й сказав до нього: “Так сказав Господь: Тому, що ти посилав послів, щоб вивідати від Ваал-Зевува, екронського бога, — ніби в Ізраїлі нема Бога, щоб вивідати слова Його, — тому те ложе, що на нього ти ліг, — не встанеш із нього, бо напевно помреш!”
17 І той помер, за словом Господа, що говорив до Іллі, а замість нього зацарював Єгорам, другого року Єгорама, сина Йосафата, Юдиного царя, бо не було в нього сина.
18 А решта діл Ахазії, що він зробив був, — ото вони написані в Книзі Хроніки Ізраїлевих царів.
© Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)