Поразка Саулових прихильників
1 І сталося потому, і запитався Давид Господа, говорячи: “Чи йти мені в одне з Юдиних міст?” А Господь відказав йому: “Іди!” І сказав Давид: “Куди я піду?” А Він відказав: “У Хеврон!”
2 І ввійшов туди Давид, а також дві жінки його: їзреелітка Ахіноам та Авіґаїл, колишня жінка кармелянина Навала.
3 І людей своїх, що були з ним, привів Давид кожного та дім його, і вони осілися по хевронських містах.
4 І посходилися Юдині мужі, і помазали там Давида царем над Юдиним домом. А Давидові розповіли, кажучи: “Люди ґілеадського Явешу поховали Саула”.
5 І послав Давид людей до ґілеадського Явешу, і сказав до них: “Благословенні ви для Господа, що зробили цю милість зі своїм паном, із Саулом, та поховали його!
6 А тепер нехай Господь зробить вам милість та правду, і я теж зроблю вам те добро за те, що ви зробили цю річ.
7 А тепер нехай зміцняться ваші руки, і будьте мужні, бо помер пан ваш Саул, а також Юдин дім помазав мене царем над собою”.
8 А Авнер , Нерів син, провідник Саулового війська, узяв Іш‑Бошета, Саулового сина, та й привів його до Маханаїму.
9 І він настановив його царем над Ґілеадом, і над Ашуреянином, і над Їзреелем, і над Єфремом, і над Веніямином, і над усім Ізраїлем.
10 Іш‑Бошет, Саулів син, був віку сорока літ, коли зацарював над Ізраїлем, і царював два роки, — тільки дім Юди був за Давидом.
11 А число днів , що Давид був царем у Хевроні над Юдиним домом, — сім літ і шість місяців.
12 І вийшов Авнер, Нерів син, та слуги Іш‑Бошета, Саулового сина, з Маханаїму до Ґів’ону.
13 А Йоав, син Церуї, та Давидові слуги вийшли й зустріли їх разом при ґів’онському ставі. І засіли вони — ті з того боку ставу, а ті з цього боку ставу.
14 І сказав Авнер до Йоава: “Нехай встануть ці юнаки, і побавляться перед нами!” І сказав Йоав: “Нехай встануть”.
15 І встали, і перейшли в числі дванадцяти для Веніямина та для Іш‑Бошета, Саулового сина, та дванадцять із Давидових слуг.
16 І схопили один одного за голову, та й всадили свого меча до боку один одного, — і попадали разом. І назвали ім’я тому місцю: Хелкат‑Гаццурім , що в Ґів’оні.
17 І знявся того дня дуже жорстокий бій, і був побитий Авнер та Ізраїлеві люди Давидовими слугами.
18 І були там три сини Церуї: Йоав, і Авішай, і Асаїл. А Асаїл був легкий в ногах своїх, як польова та газеля.
19 І гнався Асаїл за Авнером, і не збочував, ані праворуч, ані ліворуч із погоні за Авнером.
20 І обернувся Авнер позад себе, й сказав: “Чи це ти, Асаїле?” А той відказав: “Я”.
21 І сказав йому Авнер: “Збоч собі на правицю свою чи на лівицю свою, і схопи собі одного із слуг, і візьми собі зброю його”. Та не хотів Асаїл спинити погоні за ним.
22 А Авнер знов говорив до Асаїла: “Спинися в гонитві за мною! Нащо я вб’ю тебе? І як зведу я обличчя своє до брата твого Йоава?”
23 А той відмовився спинитися. І вдарив його Авнер заднім кінцем списа в живіт, — і спис вийшов іззаду його! І впав він там, і помер на місці… І сталося, — кожен, хто приходив до того місця, де впав Асаїл та помер, то спинявся.
24 І гналися Йоав та Авішай за Авнером. І сонце зайшло, а вони прийшли до згір’я Амма, що навпроти Ґіаху, на дорозі до Ґів’онської пустині.
25 І зібралися Веніяминові сини при Авнері, і склали один відділ, та й спинилися на верхів’ї одного взгір’я.
26 І кликнув Авнер до Йоава, й сказав: “Чи завжди меч буде жерти? Чи ти не знаєш, що гіркота буде наостанку? І аж доки ти не скажеш народові спинитися в гонитві за своїми братами?”
27 А Йоав відказав: “Як живий Бог, — коли б ти не сказав був іншого , то ще від ранку народ був би перестав гнатися за братом своїм”.
28 І засурмив Йоав у сурму, і спинився ввесь народ, і не гналися вже за Ізраїлем, і більше вже не воювали.
29 А Авнер та люди його йшли степом усю ту ніч, і перейшли Йордан, і пройшли ввесь Бітрон, і прийшли до Маханаїму.
30 І Йоав вернувся з погоні за Авнером, і зібрав увесь народ, і забракло з Давидових слуг дев’ятнадцяти чоловік та Асаїла.
31 А Давидові слуги побили з Веніямина та з людей Авнера, — три сотні й шістдесят чоловік, що померли.
32 І винесли Асаїла, і поховали його в гробі батька його, що у Віфлеємі. І йшли цілу ніч Йоав та люди його, а розсвіло їм у Хевроні.