Давид осідає в Єрусалимі на Сіоні
1 І посходилися всі Ізраїлеві племена до Давида в Хеврон та й сказали йому: “Оце ми кість твоя та тіло твоє ми!
2 І давніш, коли Саул був царем над нами, ти водив Ізраїля на війну і приводив назад. І Господь тобі сказав: Ти будеш пасти народа Мого, Ізраїля, і ти будеш володарем над Ізраїлем”.
3 І прийшли всі Ізраїлеві старші в Хеврон, а цар Давид склав із ними умову в Хевроні перед Господнім лицем. І помазали вони Давида царем над Ізраїлем.
4 Давид був віку тридцяти літ, коли став царювати, і сорок літ царював він.
5 У Хевроні царював він над Юдою сім літ і шість місяців, а в Єрусалимі царював тридцять і три роки над усім Ізраїлем та Юдою.
6 І пішов цар та люди його до Єрусалиму на Євусеянина, мешканця того Краю. А той сказав Давидові, говорячи: “Ти не ввійдеш сюди, хіба повиганяєш сліпих та кривих!” А це значить: Давид ніколи не ввійде сюди!
7 Та Давид здобув твердиню Сіон, — він став Давидовим Містом.
8 І сказав Давид того дня: “Кожен, хто заб’є євусеянина, нехай скине до каналу, а з ним і кривих та сліпих”, зненавиджених для Давидової душі. Тому говорять: “Сліпий та кривий не ввійде до дому!”
9 І осівся Давид у твердині, і назвав ім’я їй: Давидове Місто. І будував Давид навколо від Мілло й усередині.
10 І Давид ставав усе більшим, а Господь, Бог Саваот, був із ним.
11 І послав Хірам, цар тирський, послів до Давида, та кедрового дерева, і теслів, і каменярів для стін, і вони збудували дім для Давида.
12 І пересвідчився Давид, що Господь поставив його міцно царем над Ізраїлем, і що Він підніс царство його ради народу Свого Ізраїля.
13 А Давид узяв ще наложниць та жінок з Єрусалиму по виході його з Хеврону, — і народилися Давидові ще сини та дочки.
14 А оце імена народжених йому в Єрусалимі: Шаммуа, і Шовав, і Натан, і Соломон,
15 і Ївхар, і Елішуа, і Нафеґ, і Яфіа,
16 і Елішама, і Еліяда, і Еліфалет.
Давид побиває филистимлян
17 І почули филистимляни, що Давида помазали царем над Ізраїлем, і вийшли всі филистимляни, щоб шукати Давида. І Давид почув про це , і зійшов до твердині.
18 А филистимляни прийшли та розташувалися в долині Рефаїм.
19 А Давид запитався Господа, говорячи: “Чи виходити мені проти филистимлян? Чи даси їх у мою руку?” І Господь відказав до Давида: “Виходь, бо справді дам филистимлян у руку твою!”
20 І прийшов Давид до Баал‑Пераціму. І побив їх там Давид та й сказав: “Господь розірвав ворогів моїх передо мною, як розривають води”. Тому він назвав ім’я тому місцю: Баал‑Перацім .
21 І вони полишили там своїх божків, а їх забрав Давид та люди його.
22 А филистимляни знову прийшли та розташувалися в долині Рефаїм.
23 І запитався Давид Господа, а Він сказав: “Не виходь, — оточи їх з‑позаду, і прийди до них від бальзамового ліска.
24 І станеться, коли ти почуєш шелест кроку на верховіттях бальзамового ліска, тоді поспішися, бо то тоді вийшов Господь перед тобою, щоб побити филистимський табір”.
25 І Давид зробив так, як наказав йому Господь, — і він побив филистимлян від Ґеви аж туди, кудою йти до Ґезера.
© Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)