ІІ. ДАНИЇЛОВІ ПРОРОЦТВА
Пророцьке видіння чотирьох звірів
1 За першого року Валтасара, царя вавилонського, бачив Даниїл сон та пророцьке видіння голови своєї на своєму ложі. Того часу записав він сон, сказавши з нього головне.
2 Даниїл заговорив та й сказав: “Бачив я у своєму видінні вночі, аж ось чотири небесні вітри вдарили на Велике море.
3 І чотири великі звірі піднялися з моря, різні один від одного.
4 Передній був , як лев, а крила в нього орлині. Я бачив, аж ось були вирвані йому крила, і він був піднятий від землі, і поставлений на ноги, як людина, і серце людське було йому дане.
5 А ось звір інший, другий, подібний до ведмедя, і був поставлений на одному боці, і було три ребра в його пащі між зубами його. І йому сказали так: “Уставай, — їж багато м’яса!”
6 Потому я бачив, аж ось звір інший, мов пантера, а в нього на спині чотири пташині крила. Цей звір мав чотири голови, і була йому дана влада.
7 Потому я бачив у видіннях тієї ночі, аж ось четвертий звір, страшний і грізний, та надмірно міцний, і в нього великі залізні зуби. Він жер та трощив, а решту ногами своїми топтав, і він різнився від усіх звірів, що були перед ним, і мав десять рогів .
8 Я приглядався до тих рогів, аж ось поміж ними піднісся ріг інший, малий, а три з тих передніх рогів були вирвані з коренем перед ним. І ось у того рога очі, як очі людські, і уста, що говорили про великі речі.
9 Я бачив, аж ось поставили престоли, і всівся Старий днями. Одежа Його — біла як сніг, а волосся голови Його — немов чиста вовна, а престол Його — огняне полум’я, колеса Його — палахкотючий огонь.
10 Огненна річка пливла й виходила з‑перед Нього; тисяча тисяч служили Йому, і десять тисяч десятків тисяч стояли перед Ним; суд усівся, і розгорнулися книги.
11 Я бачив того часу, що від голосу великих слів, які цей ріг говорив, я бачив, аж ось був забитий той звір, і було погублене тіло його, і було віддане на спалення огню.
12 А решті тих звірів відняли їхнє панування, а довгота в житті була їм дана аж до усталеного часу та години.
13 Я бачив у видіннях ночі, аж ось разом з небесними хмарами йшов ніби Син Людський, і прийшов аж до Старого днями, і Його підвели перед Нього.
14 І Йому було дане панування й слава та царство, і всі народи, племена та язики будуть служити Йому. Панування Його — панування вічне, яке не спиниться, а царство Його не буде зруйноване.
15 Дух мій, Даниїлів, був засумований через це, і видіння голови моєї стурбували мене.
16 Я наблизився до одного з тих, що стояли, і поспитався від нього про істоту всього того. І він сказав мені, і познайомив мене з розв’язкою цих речей.
17 Ці великі звірі, що їх чотири, — це чотири царі встануть з землі.
18 І приймуть царство святі Всевишнього, і будуть міцно держати царювання аж навіки, і аж навіки‑віків.
19 Тоді хотів я знати певне про четвертого звіра, що різнився від їх усіх, — він страшний, надмірний, зуби його залізні, а пазурі його мідяні, він жер та трощив, а решту ногами своїми топтав,
20 і про десять рогів, що на його голові, і про іншого, що піднісся, а три через нього випали, і про цього рога, що мав очі, а уста говорили про великі речі, а вид його більший від його друзів.
21 Я бачив, що цей ріг учинив бій зі святими, — і переміг їх.
22 Аж ось прийшов Старий днями, і даний був суд святим Всевишнього, і надійшов умовлений час, — і царство взяли святі.
23 Він так сказав: “Четвертий звір — четверте царство буде на землі, яке буде різнитися від усіх царств, і пожере всю землю, і вимолотить її та розтрощить її.
24 А десять рогів визначають , що з того царства встане десять царів, а по них встане інший, що буде різнитися від попередніх, і скине трьох царів.
25 І він буде говорити слова проти Всевишнього, і пригнобить святих Всевишнього, і буде думати позмінювати свята та права, і вони віддані будуть у його руку аж до одного часу, і часів і половини часу.
26 Та засяде суд, і скинуть його панування, щоб його знищити та вигубити аж до кінця.
27 А царство, і панування, і велич царств під усім небом буде дане народові святих Всевишнього. Його царство буде царство вічне, а всі панування — Йому будуть служити й будуть слухняні”.
28 Аж поти кінець цього слова. Мене, Даниїла, сильно лякали думки мої, і змінилася ясність моя, але це слово я заховав у своїм серці.