Про заблудле й про згубу
1 Коли побачиш вола свого брата або щось із отари, що заблудили, то ти не сховаєшся від них, а конче вернеш їх своєму братові.
2 А якщо брат твій не близький до тебе, чи ти не знаєш його, то забереш те до дому свого, і воно буде з тобою, аж поки брат твій не буде шукати його, — і повернеш його йому.
3 І так зробиш ослові його, і так зробиш одежі його, і так зробиш усякій згубі брата свого, що згублена в нього, а ти знайдеш її, — не зможеш ховати її.
4 Коли побачиш осла свого брата або вола його, що впали на дорозі, то ти не сховаєшся від них, — конче підіймеш їх разом із ним.
Різні накази
5 Не буде чоловіча річ на жінці, а мужчина не зодягне жіночої одежі, бо кожен, хто чинить це, — огида він для Господа, Бога свого.
6 Коли спіткається на дорозі пташине кубло перед тобою на якому‑будь дереві чи на землі з пташенятами або з яйцями, а мати сидить на пташенятах або на яйцях, то не візьмеш тієї матері з дітьми, —
7 конче відпустиш ту матір, а дітей візьмеш собі, щоб було добре тобі, і щоб ти продовжив свої дні.
8 Коли збудуєш новий дім, то зробиш поруччя для даху свого, і не напровадиш крови на дім свій, коли спаде з нього хтось.
9 Не будеш засівати свого виноградника подвійним насінням, щоб не зробити заклятим усе насіння: і що засієш, і врожай виноградника.
10 Не будеш орати волом і ослом разом.
11 Не одягнеш одежі з двійного матеріялу, — з вовни й льону разом.
12 Поробиш собі кутаси на чотирьох краях свого покриття, що ним покриваєшся.
Дівоцтво жінки
13 Коли хто візьме жінку, і ввійде до неї, але потім зненавидить її,
14 і зводитиме на неї ганьбливі слова, і пустить про неї неславу та й скаже: “Жінку цю взяв я, і зблизився з нею, та не знайшов у неї дівоцтва”,
15 то візьме батько тієї дівчини та мати її, і віднесуть доказа дівоцтва тієї дівчини до старших міста, до брами.
16 І скаже батько тієї дівчини до старших: “Я дав тому чоловікові дочку свою за жінку, та він зненавидів її.
17 І ось він зводить на неї ганьбливі слова, говорячи: “Я не знайшов у твоєї дочки дівоцтва”, а оце знаки дівоцтва моєї дочки”. І розтягнуть одежу перед старшими міста.
18 А старші того міста візьмуть того чоловіка, та й покарають його,
19 і накладуть на нього пеню, сто шеклів срібла, — і дадуть батькові тієї дівчини, — бо він пустив неславу на Ізраїлеву дівчину, а вона буде йому за жінку, — він не зможе відпустити її по всі свої дні.
20 А якщо правдою було це слово, — не знайдене було дівоцтво в тієї дівчини, —
21 то приведуть ту дівчину до дверей дому батька її, і вкаменують її люди її міста камінням, — і вона помре, бо зробила негідність між Ізраїлем на спроневірення дому батька свого, — і вигубиш зло з‑посеред себе.
Перелюб
22 Коли буде знайдений хто, що лежить із заміжньою жінкою, то помруть вони обоє, — той чоловік, що лежав із жінкою, і та жінка, і вигубиш зло з Ізраїля.
23 Коли дівчина буде заручена чоловікові, і спіткає її хто в місті, і ляже з нею,
24 то виведете їх обох до брами того міста, і вкаменуєте їх камінням, і вони помруть, — ту дівчину за те, що не кричала в місті, а того чоловіка за те, що збезчестив жінку свого ближнього, і вигубиш зло серед себе.
25 А як хто на полі спіткає заручену дівчину, і схопить її та й ляже з нею, то помре той чоловік, що ліг із нею, він сам,
26 а тій дівчині не зробиш нічого, — нема тій дівчині смертельного гріха, бо це таке , як повстане хто на свого ближнього й уб’є його, така це річ.
27 Бо в полі він спіткав її, — кричала та заручена дівчина, та не було кому врятувати її.
28 Коли хто спіткає дівчину, що не була заручена, і схопить її, і ляже з нею, і застануть їх,
29 то той чоловік, що лежав із нею, дасть батькові тієї дівчини п’ятдесят шеклів срібла, і вона стане йому за жінку, за те що збезчестив її, — не зможе він відпустити її по всі свої дні.
© Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)