ЧАСТИНА ПЕРША:
ПРОГРІХИ ІЗРАЇЛЯ Й КАРА ЗА НИХ
Видіння Господньої слави
1 І сталося тридцятого року, четвертого місяця , п’ятого дня місяця, коли я був серед полонених над річкою Кевар, відкрилося небо, і побачив я Божі видіння.
2 П’ятого дня місяця, — це п’ятий рік полону царя Єгоякима, —
3 сталося Господнє слово до Єзекіїля , сина Бузі, священика, у халдейському краї над річкою Кевар, і була там над ним Господня рука.
4 І побачив я, аж ось бурхливий вітер насував із півночі, велика хмара та палючий огонь; а навколо неї — сяйво, а з середини його — ніби блискуча мідь, з‑посеред огню.
5 А з середини його — подоба чотирьох живих істот, а оце їхній вид: вони мали подобу людини.
6 І кожна мала чотири обличчя, і кожна з них мала чотири крила.
7 А їхня нога — нога проста, а стопа їхньої ноги — як стопа телячої ноги, і вони сяяли, як ніби блискуча мідь.
8 А під їхніми крилами були людські руки на чотирьох сторонах їхніх, і вони четверо мали свої обличчя та свої крила.
9 Їхні крила прилягали одне до одного, не оберталися в ході своїй, — кожне ходило просто наперед себе.
10 А подоба їхнього обличчя — обличчя людини та обличчя лева мали вони четверо з правиці, а обличчя вола мали вони четверо з лівиці, і обличчя орла мали вони четверо.
11 А їхні обличчя та їхні крила були розділені вгорі; у кожного двоє крил злучувалися одне з одним , і двоє закривали їхнє тіло.
12 І кожна ходила просто перед себе. Туди, куди бажав дух ходити, вони йшли, не оберталися в ході своїй.
13 А подоба тих істот була на вид вугілля з огню, вони палали на вигляд смолоскипів; той огонь проходжувався поміж істотами. І огонь мав сяйво, і з огню виходила блискавка.
14 І ті живі істоти бігали й верталися, немов блискавка.
15 І придивився я до тих істот, аж ось по одному колесі на землі при тих живих істотах, при чотирьох їхніх обличчях.
16 Вид тих коліс та їхній виріб — як вигляд хризоліту, й одна подоба їм чотирьом, а їхній вид та їхній виріб — ніби колесо в колесі.
17 Вони ходили в ході своїй на чотири боки, не оберталися в ході своїй.
18 А їхні обіддя були високі та страшні; і їхнє обіддя довкола в чотирьох їх було повне очей.
19 І коли ходили ті живі істоти, ходили й ті колеса при них; а коли ті істоти підіймалися з‑над землі, підіймалися й ті колеса.
20 Куди бажав дух ходити, ішли, куди мав той дух іти; і ті колеса підіймалися з ними, бо в колесах був дух істот.
21 Коли ті йшли, ходили й вони; а коли ті стояли — стояли й вони; а коли ті підіймалися з‑над землі, підіймалися з ними й ті колеса, бо був дух істот у тих колесах.
22 А на головах тих живих істот була подоба небозводу , ніби грізний кришталь, розтягнений над їхніми головами згори.
23 А під цим небозводом були їхні прості крила, звернені одне до одного. У кожної було по двоє крил , що закривали їм їхні тіла.
24 А коли вони йшли, чув я шум їхніх крил, як шум великої води, як голос Всемогутнього, звук гамору, як табору. А коли вони ставали, опадали їхні крила.
25 І розлягався голос з‑над небозводу , що над їхньою головою. І коли вони ставали, опадали їхні крила.
26 А згори небозводу, що над їхньою головою, була подоба трону на вигляд каменя сапфіру; а на подобі трону була подоба на вигляд людини, на ньому згори.
27 І бачив я ніби блискучу мідь, на вид огню в середині його навколо, від виду стегон його й вище, а від виду стегон його й до долу бачив я ніби огонь та сяйво навколо нього.
28 Як вигляд веселки, що буває в хмарі в дощовий день, такий був вигляд сяйва навколо. Це був вигляд подоби Господньої слави! І коли я це побачив, я впав на обличчя своє, і почув голос, що говорив.