Ми сини, не раби
1 Тож кажу я: поки спадкоємець дитина, — він нічим від раба не різниться, хоч він пан над усім,
2 але під опікунами та керівниками знаходиться він аж до часу, що визначив батько.
3 Так і ми, — поки дітьми були, то були поневолені стихіями світу.
4 Як настало ж виповнення часу, Бог послав Свого Сина, що родився від жони, та став під Законом,
5 щоб викупити підзаконних, щоб усиновлення ми прийняли.
6 А що ви сини, Бог послав у ваші серця Духа Сина Свого, що викликує: “Авва, Отче!”
7 Тому ти вже не раб, але син. А як син, то й спадкоємець Божий через Христа.
Пильнуйте про добре постійно!
8 Та тоді, не знаючи Бога, служили ви тим, що з істоти богами вони не були.
9 А тепер, як пізнали ви Бога, чи краще — як Бог вас пізнав, — як вертаєтесь знов до слабих та вбогих стихій, яким хочете знов, як давніше, служити?
10 Ви вважаєте пильно на дні та на місяці, і на пори та роки.
11 Я боюся за вас, чи не дармо я працював коло вас?..
12 Прошу я вас, браття, — будьте, як я, бо й я такий самий , як ви. Нічим ви мене не покривдили!
13 І знаєте ви, що в немочі тіла я перше звіщав вам Євангелію,
14 ви ж моєю спокусою в тілі моїм не погордували, і мене не відкинули, але, немов Ангола Божого, ви прийняли мене, як Христа Ісуса!
15 Тож де ваше тодішнє блаженство? Свідкую бо вам, що якби було можна, то ви вибрали б очі свої та мені віддали б!
16 Чи ж я став для вас ворогом, правду говорячи вам?
17 Недобре пильнують про вас, але вас відлучити хочуть, щоб ви пильнували про них.
18 То добре, — пильнувати про добре постійно, а не тільки тоді, як приходжу до вас.
19 Дітки мої, — я знову для вас терплю муки породу, поки образ Христа не відіб’ється в вас!
20 Я хотів би тепер бути в вас та змінити свій голос, бо маю я сумнів за вас.
Ми сини вільної!
21 Скажіть мені ви, що хочете бути під Законом: чи не слухаєтесь ви Закону?
22 Бо написано: “Мав Авраам двох синів, одного від рабині, а другого від вільної”.
23 Але той, хто був від рабині, народився за тілом, а хто був від вільної, — за обітницею.
24 Розуміти це треба інакше, бо це два заповіти: один від гори Сінай, що в рабство народжує, а він — то Аґар.
25 Бо Аґар — то гора Сінай в Арабії, а відповідає сучасному Єрусалимові, який у рабстві з своїми дітьми.
26 А вишній Єрусалим — вільний, він мати всім нам!
27 Бо написано: “Звеселися, неплідна, ти, що не родиш! Гукай та викликуй ти, що в породі не мучилась, бо в полишеної значно більше дітей, ніж у тієї, що має вона чоловіка!”
28 А ви, браття, діти обітниці за Ісаком!
29 Але як і тоді, — хто родився за тілом, переслідував тих, хто родився за духом, так само й тепер.
30 Та що каже Писання? “Прожени рабиню й сина її, бо не буде спадкувати син рабині разом із сином вільної”.
31 Тому, браття, не сини ми рабині, але вільної!