1 Кожен бо первосвященик, що з між людей вибирається, настановляється для людей на служіння Богові, щоб приносити дари та жертви за гріхи,
2 і щоб міг співчувати недосвідченим та заблудженим, бо й сам він перейнятий слабістю.
3 І тому він повинен як за людей, так само й за себе самого приносити жертви за гріхи.
4 А чести цієї ніхто не бере сам собою, а покликаний Богом, як і Аарон.
5 Так і Христос, — не Сам Він прославив Себе, щоб Первосвящеником стати, а Той, що до Нього сказав: “Ти Мій Син, Я сьогодні Тебе породив”.
6 Як і на іншому місці говорить: “Ти Священик навіки за чином Мелхиседековим”.
7 Він за днів тіла Свого з голосінням великим та слізьми приніс був благання й молитви до Того, Хто від смерти Його міг спасти, — і був вислуханий за побожність Свою .
8 І хоч Сином Він був, проте навчився послуху з того, що вистраждав був.
9 А вдосконалившися, Він для всіх, хто слухняний Йому, спричинився для вічного спасіння,
10 і від Бога був названий Первосвящеником за чином Мелхиседековим.
Страва тверда — для дорослих
11 Про це нам би треба багато казати, та висловити важко його, бо нездібні ви стали, щоб слухати.
12 Ви бо за віком повинні б бути вчителями, але ви потребуєте ще, щоб хтось вас навчав перших початків Божого Слова. І ви стали такими, яким потрібне молоко, а не страва тверда.
13 Бо хто молока вживає, той недосвідчений у слові правди, — бо він немовля.
14 А страва тверда — для дорослих, що мають чуття, привчені звичкою розрізняти добро й зло.
© Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)