Горе тим, що в Єгипет по поміч ідуть!
1 Горе тим, що в Єгипет по поміч ідуть, що на коней спираються, і на колесниці надію свою покладають, — вони‑бо численні! та на верхівців, — бо вони дуже сильні! але на Святого Ізраїлевого не дивляться, і до Господа не звертаються!
2 Та мудрий і Він, і спровадить лихе, і Своїх слів не відмінить, і підійметься Він проти дому безбожних, і проти помочі несправедливих.
3 А Єгипет — не Бог, а людина, а коні їхні — тіло, не дух: як простягне Господь Свою руку, то спіткнеться помагач, впаде і підпомаганий, — і разом вони всі погинуть!
4 Бо до мене Господь сказав так: Як муркає лев чи левчук над своєю здобиччю, хоч покликана буде на нього юрба пастухів, він голосу їхнього не лякається, та не боїться їхнього крику, — так зійде Господь Саваот воювати на Сіонській горі та на взгір’ї її!
5 Як птахи летючі пташат , так Єрусалима Господь Саваот охоронить, охоронить літаючи, та збереже, пощадить та врятує!
6 Верніться до Того, від Кого далеко відпали, синове Ізраїлеві!
7 Бо дня того обридить собі чоловік божків срібних своїх та бовванів своїх золотих, що вам наробили на гріх руки ваші.
8 І Ашшур упаде від меча того нелюда, і його пожере меч нелюдський; і він побіжить не перед мечем, і стануть його юнаки кріпаками…
9 А скеля його проминеться від страху, і владики його затривожаться перед прапором… Так говорить Господь, що має огонь на Сіоні, а в Єрусалимі у Нього горнило.
© Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)