Боже провіщення про вавилонську неволю
2 Цар. 20:12–19.
1 Того часу послав МеродахБал’адан, син Бал’аданів, вавилонський цар, листи та дарунка до Єзекії, бо прочув був, що той захворів та видужав.
2 І радів ними Єзекія, і показав їм скарбницю свою, — срібло, і золото, і пахощі, і добру оливу, і всю зброївню свою, і все, що знаходилося в його скарбницях. Не було речі, якої не показав би їм Єзекія в домі своїм та в усім володінні своїм.
3 І прийшов пророк Ісая до царя Єзекії та й сказав до нього: “Що говорили ці люди? І звідки вони прийшли до тебе?” А Єзекія сказав: “Вони прийшли до мене з далекого краю, з Вавилону”.
4 І той сказав: “Що вони бачили в домі твоїм?” І Єзекія сказав: “Усе, що в домі моїм, вони бачили, — не було речі, якої не показав би я їм у скарбницях своїх”.
5 І сказав Ісая до Єзекії: “Послухай же слова Господа Саваота:
6 Ось приходять дні, і все, що в домі твоєму, і що були зібрали батьки твої аж до цього дня, буде винесене аж до Вавилону. Нічого не позостанеться, говорить Господь…
7 А з синів твоїх, що вийдуть із тебе, яких ти породиш, заберуть, — і вони будуть евнухами в палатах вавилонського царя!”…
8 І сказав Єзекія до Ісаї: “Добре Господнє слово, яке ти сказав!” І подумав собі: “Так, мир та безпека буде за моїх днів!”…