Суд над Вавилоном
1 Зійди й сядь у порох, о діво, дочко Вавилону! Сядь на землю, без трону, о дочко халдеїв! Бо кликати більше не будуть на тебе: тендітна та випещена!
2 Візьми жорна — й муки намели, намітку свою відхили, закачай‑но подолка та стегна відкрий, і бреди через ріки, —
3 і буде твій сором відкритий, і стид твій покажеться! Я помсту вчиню, і не буду щадити людини!
4 Наш Відкупитель, Господь Саваот Йому Ймення, Святий Ізраїлів.
5 Сиди мовчки й ввійди до темноти, о дочко халдеїв, бо кликати більше не будуть тебе: Пані царств!
6 Розлютився Я на народ Свій, збезчестив спадщину Свою, та й віддав їх у руку твою. Ти не виявила милосердя до них: ти над старцем учинила ярмо своє дуже тяжким,
7 та й сказала: “Навіки я панею буду!” І до серця собі не взяла тих речей, не подумала про свій кінець…
8 А тепер це послухай, розпещена, що безпечно сидиш, що говориш у серці своїм: “Я, — і більше ніхто! Не буду сидіти вдовою, і не знатиму страти дітей!”
9 Та прийдуть на тебе несподівано те й те в один день, страта дітей та вдівство, вони в повній мірі на тебе спадуть при усій многоті твоїх чарів, при силі великій твоїх заклинань!..
10 Ти ж бо надію складала на злобу свою, говорила: “Ніхто не побачить мене!” Звела тебе мудрість твоя та знання твоє, і сказала ти в серці своїм: “Я, — і більше ніхто!”
11 І прийде на тебе лихе, що відворожити його ти не зможеш, і на тебе нещастя впаде, що не зможеш його окупити, і прийде на тебе раптовно спустошення, про яке ти не знаєш…
12 Ставай же з своїми закляттями та з безліччю чарів своїх, якими ти мучилася від юнацтва свого, — може, зможеш ти допомогти, може, ти настрахаєш!
13 Змучилась ти від великої кількости рад своїх, — хай же стануть і хай допоможуть тобі ті, хто небо розрізує, хто до зір придивляється, хто провіщує кожного місяця, що має на тебе прийти!
14 Ось стали вони, мов солома: огонь їх попалить, — не врятують своєї душі з руки полум’я, — це не жар, щоб погріти себе, ані полум’я, щоб сидіти біля нього…
15 Такими тобі стануть ті, що співпрацювала ти з ними , ворожбити твої від юнацтва твого, — кожен буде блудити на свій бік, немає нікого , хто б тебе врятував!