Пригода з левом і загадка про мед
1 І зійшов Самсон до Тімни, і побачив у Тімні жінку з филистимських дочок.
2 І пішов він, і розповів своєму батькові та своїй матері, та й сказав: “Я нагледів у Тімні жінку з филистимських дочок, а тепер візьміть її мені за жінку”.
3 І сказав йому батько його та мати його: “Чи ж нема жінки серед дочок братів твоїх та серед усього мого народу, що ти йдеш узяти жінку з необрізаних филистимлян?” І сказав Самсон до свого батька: “Візьми її мені, бо вона люба очам моїм”.
4 А батько його та мати його не знали, що це від Господа, бо він шукав зачіпки з филистимлянами. А того часу филистимляни панували над Ізраїлем.
5 І зійшов Самсон і батько його та мати його до Тімни, і прийшли аж до тімненських виноградників, — аж ось навпроти нього ричить левчук.
6 І зійшов на нього Дух Господній, і він розірвав того левчука , як розривають ягня, а в руці його не було нічого. І він не сказав своєму батькові та своїй матері, що зробив.
7 І він зійшов, і говорив до тієї жінки, і вона стала улюблена в Самсонових очах.
8 А по часі він вертався забрати її, і звернув із дороги побачити падло лева, — аж ось рій бджіл у тілі того лева та мед.
9 І він вишкріб його на свою долоню, і пішов, і їв та й їв. І він пішов до батька свого й до матері своєї, та й дав їм, і вони їли. І він не сказав їм, що той мед він зішкріб із тіла лева.
10 І зійшов його батько до тієї жінки, а Самсон справив там прийняття, бо так роблять юнаки.
11 І сталося, коли вони побачили його, то взяли тридцятеро дружків, і були з ним.
12 І сказав їм Самсон: “Нехай‑но я загадаю вам загадку. Якщо справді розгадаєте її мені за сім день прийняття, і відгадаєте, то я дам тридцять лляних сорочок та тридцять змін одежі.
13 А якщо не зможете розгадати мені, то ви мені дасте тридцять лляних сорочок та тридцять змін одежі”. І вони сказали йому: “Загадуй загадку свою, а ми послухаємо її”.
14 І він сказав їм: “З їдячого вийшло їстивне, а з сильного вийшло солодке”. І не могли вони розгадати за три дні.
15 І сталося сьомого дня, і сказали вони до Самсонової жінки: “Намов свого чоловіка, і нехай він розгадає нам ту загадку, щоб ми не спалили огнем тебе та дім твого батька. Чи ви нас покликали, щоб посісти маєток наш, чи ні?”
16 І плакала Самсонова жінка при ньому сім день, і казала: “Ти певне ненавидиш мене й не любиш мене. Ти загадав загадку синам мого народу, а мені не розгадав”. А він їй сказав: “Таж батькові своєму та матері своїй не розгадав я, а розгадаю тобі?”
17 А вона плакала при ньому сім день, коли в них було прийняття. І сталося сьомого дня, і він розгадав їй, бо вона докучала йому. А вона розгадала ту загадку синам свого народу.
18 І сказали йому люди того міста сьомого дня, поки зайшло сонце: “Що солодше від меду, і що сильніше від лева?”
А він їм відказав: “Якби ви не орали моєю телицею, то ви загадки не відгадали б моєї”.
19 І зійшов на нього Дух Господній, і він пішов до Ашкелону, та й побив з них тридцятеро чоловік, і пороздягав їх, і віддав ті зміни одежі тим, що розгадали загадку. І запалився гнів його, і він пішов до дому батька свого.
20 А Самсонова жінка досталася дружкові його, що приятелював із ним.