Самсон нищить филистимлян
1 А по часі сталося в днях жнив пшениці, і відвідав Самсон з козлям свою жінку та й сказав: “Нехай увійду я до моєї жінки, до кімнати”. Та батько її не дав йому ввійти.
2 І сказав її батько: “Я дійсно подумав був, що ти справді зненавидів її, а тому я дав її твоєму дружкові. Чи молодша сестра її не ліпша від неї? Нехай же вона буде тобі замість неї”.
3 І сказав їм Самсон: “Цього разу я не буду винний перед филистимлянами, коли я зроблю їм зло”.
4 І пішов Самсон, та й зловив три сотні лисиць. І взяв він смолоскипи, і обернув хвоста до хвоста, і прив’язав одного смолоскипа всередині поміж два хвости.
5 І запалив він огонь у тих смолоскипах, і пустив лисиць у филистимські жита. І попалив він стирти та жита, і оливкові сади.
6 І сказали филистимляни: “Хто це зробив?” А їм відказали: “Самсон, зять тімнеянина, бо він забрав його жінку й віддав її дружкові його”. І пішли филистимляни, та й спалили огнем її та батька її.
7 І сказав їм Самсон: “Хоч ви й зробили так , як це, та проте я конче пімщуся на вас, і аж тоді перестану”.
8 І він сильно побив їх дошкульною поразкою. І пішов він, і осівся в щілині скелі Етам.
9 І посходили филистимляни, і таборували в Юди, і розтяглися до Лехі.
10 І сказали Юдині люди: “Чого ви посходили проти нас?” А ті відказали: “Ми прийшли зв’язати Самсона, щоб зробити йому, як нам він зробив”.
11 І пішли три тисячі люду від Юди до щілини скелі Етам. І сказали вони Самсонові: “Чи ти не знав, що над нами панують филистимляни? І що це ти нам учинив?” А він їм сказав: “Як вони зробили мені, так я зробив їм”.
12 І сказали йому: “Ми зійшли зв’язати тебе, щоб віддати тебе в руку филистимлян”. І сказав їм Самсон: “Присягніть мені, що ви не заб’єте мене”.
13 А вони сказали йому, говорячи: “Ні, а тільки зв’яжемо тебе та дамо тебе в їхню руку, а забити — не заб’ємо тебе”. І зв’язали його двома новими шнурами, і звели його зі скелі.
14 Він прийшов аж до Лехі, а филистимляни зняли крик проти нього. І зійшов на нього Дух Господній, і стали ті сукані шнури, що на раменах його, як лляні, що перегоріли в огні, — і поспадали з його рук пута його.
15 І знайшов він свіжу ослячу щелепу, і простяг свою руку й узяв її, та й побив нею тисячу чоловік.
16 І сказав Самсон: “Ослячою цією щелепою дійсно поклав їх на купу, — ослячою цією щелепою тисячу люду побив я”.
17 І сталося, як скінчив він це говорити, то кинув ту щелепу зі своєї руки, і назвав ім’я тому місцю: Рамат‑Лехі .
18 І сильно він спрагнув, і кликнув до Господа та й сказав: “Ти дав у руку Свого раба це велике спасіння, а тепер я помру від прагнення, і впаду в руку необрізаних”.
19 І пробив Бог джерело , що в Лехі, і вийшла з нього вода, — і він напився, і вернувся його дух, і він ожив. Тому назвав він ім’я йому: Ен‑Гаккоре , що в Лехі, і так воно зветься аж до цього дня.
20 І судив він Ізраїля за днів филистимлян двадцять літ.
© Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)