Тріюмфальна пісня Девори
1 І співала Девора й Барак, син Авіноамів, того дня, говорячи:
2 “Що в Ізраїлі закнязювали князі, що народ себе жертвувати став, — поблагословіте ви Господа!
3 Почуйте, царі, уші наставте, князі: я — Господеві я буду співати, виспівувати буду Господа, Бога Ізраїля!
4 Господи, — як Ти йшов із Сеїру, як виходив із поля едомського, то тремтіла земля, також капало небо, і хмари дощили водою.
5 Перед Господнім лицем розпливалися гори, — цей Сінай перед Господом, Богом Ізраїля.
6 За днів Шамґара, сина Анатового, спорожніли дороги, подорожні ж ходили крутими дорогами.
7 Не стало селянства в Ізраїлі, не стало, аж поки я не повстала, Девора, аж поки я не повстала, мати в Ізраїлі.
8 Коли вибрав нових він богів, тоді в брамах війна зачалась . Поправді кажу вам , — небачений щит був і спис в сорок тисяч Ізраїля!
9 Серце моє до Ізраїлевих тих начальників, що жертвуються для народу, — поблагословіте ви Господа!
10 Ті, хто їздить на білих ослицях, хто сидить на килимах та дорогою ходить, — оповідайте!
11 Через крик при ділінні здобичі між місцями, де воду беруть, — там виспівують правди Господні, правди селянства Його у Ізраїлі. Тоді‑то зійшов був до брам Господній народ.
12 Збудися, збудися, Деворо! Збудися, збудися, — і пісню співай! Устань, Бараку, і візьми до неволі своїх полонених, сину Авіноамів!
13 Тоді позосталий зійшов до потужних народу, проти хоробрих Господь був до мене зійшов.
14 Від Єфрема прийшли були ті , що в Амалику їх корінь; Веніямин за тобою, серед народів твоїх; від Махіра зійшли були провідники; а від Завулона оті, хто веде пером писаря.
15 І князі Іссахарові разом з Деворою, і Іссахар, як Барак, був відпущений пішки в долину. Великі вивідування у Рувимових відділах!
16 Чого ти усівсь між кошарами, щоб слухати мекання стад? Великі вивідування у Рувимових відділах!
17 Пробуває Ґілеад на тім боці Йордану, а Дан — чому на кораблях буде мешкати він? На березі моря осівся Асир, і при потоках своїх пробуває.
18 Завулон — це народ, що прирік свою душу на смерть, а Нефталим — на польових висотах.
19 Царі прибули, воювали, тоді воювали царі ханаанські в Таанах при воді Меґідда, та здобичі срібла не взяли.
20 Із неба войовано, — зорі з доріг своїх битих воювали з Сісерою.
21 Кішонський потік позмітав їх, потік стародавній, Кішонський потік. З силою будеш ступати, о душе моя!
22 Тоді стукотіли копита коня від бігу швидкого, від бігу його скакунів!
23 “Прокляніте Мероза”, каже Ангол Господній, “проклясти — прокляніть його мешканців, бо вони не прийшли Господеві на поміч, Господеві на поміч з хоробрими!”
24 Нехай буде благословенна між жінками Яїл, жінка кенанеянина Хевера, — нехай буде благословенна вона між жінками в наметі.
25 Води він просив — подала молока, у царській чаші принесла п’янке молоко.
26 Ліву руку свою до кілка простягає, а правицю свою — до молотка робітничого. І вгатила Сісеру, і розбила вона йому голову, і скроню розбила й пробила йому.
27 Між ноги її він схилився, упав і лежав, між ноги її він схилився, упав, — де схиливсь, там забитий упав.
28 Через вікно виглядала та голосила Сісерина мати крізь ґрати: “Чому колесниця його припізнилась вернутись? Чому припізнились колеса запряжок його?”
29 Мудрі княгині її дають відповідь їй, та й вона сама відповідає собі:
30 “Ось здобич знаходять та ділять вони, — бранка, дві бранки на кожного мужа! А здобич із шат кольорових — Сісері, здобич із шат кольорових, різнобарвна тканина, на два боки гаптована, — жінці на шию”.
31 Нехай отак згинуть усі вороги Твої, Господи! А хто любить Його, той як сонце, що сходить у силі своїй!” І Край мав мир сорок літ.
© Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)