Обрання трьохсот мужів
1 І встав рано‑вранці Єруббаал, — це Гедеон, — та ввесь народ, що з ним, і таборували над Ен‑Хародом. А мідіянітянський табір був із півночі від Ґів’ат-Гамморев долині.
2 І сказав Господь до Гедеона: “Численний той народ, що з тобою, щоб Я дав мідіянітян в його руку, — щоб не запишався надо Мною Ізраїль, говорячи: Рука моя спасла мене.
3 А тепер поклич до ушей люду, говорячи: Хто боїться й тремтить, нехай вернеться й відійде від гори Ґілеад”. І вернулося з народу двадцять і дві тисячі, а десять тисяч позосталось.
4 І сказав Господь до Гедеона: “Ще численний цей народ. Зведи їх до води, і Я там переберу його тобі. І буде, як Я скажу тобі: Цей піде з тобою, — той піде з тобою, а кожен, що скажу тобі: Цей не піде з тобою, той не піде”.
5 І привів він народ до води. І сказав Господь до Гедеона: “Кожен, хто буде хлептати воду язиком своїм, як хлепче пес, поставиш його окремо. А кожен, хто припаде на коліна свої, щоб пити, — поставиш його окремо ”.
6 І було число тих, що хлептали, носячи рукою своєю до уст своїх, три сотні чоловік, а вся решта народу припали на коліна свої, щоб пити воду.
7 І сказав Господь до Гедеона: “Трьома сотнями мужів, що хлептали, спасу тебе, і дам мідіянітян у твою руку, а ввесь народ піде кожен на своє місце”.
8 І взяли вони в свою руку поживу народу та свої сурми, а всіх інших ізраїльтян він відпустив, кожного до намету свого, а три сотні мужів затримав. А мідіянітянський табір був під ним у долині.
Гедеон побиває мідіянітян
9 І сталося тієї ночі, і сказав до нього Господь: “Устань, зійди до табору, бо Я дав його в руку твою.
10 А якщо ти боїшся зійти, — зійди ти та Пура, твій слуга, до табору.
11 І почуєш, що вони говорять, а потім зміцняться твої руки, і ти зійдеш до табору”. І зійшов він та Пура, слуга його, до краю озброєних у таборі.
12 А мідіянітяни й амаликитяни та всі сини Кедему лежали в долині, як сарана, щодо численности. А верблюдам їх нема числа, — як пісок на березі моря щодо численности.
13 І прийшов Гедеон, аж ось один оповідає другові своєму сон. І він казав: “Оце снився мені сон, а ото буханець ячмінного хліба котиться в мідіянітянському таборі. І докотився він аж до намету, та й ударив його, а той упав, і перевернув його догори, і намет той бухнув”.
14 І відповів його друг та й сказав: “Це ніщо інше, як меч Гедеона, Йоашового сина, мужа Ізраїльського, — Бог дав у його руку мідіянітян та ввесь табір”.
15 І сталося, як Гедеон почув оповідання про той сон та розгадку його, то вклонився, і вернувся до Ізраїлевого табору та й сказав: “Уставайте, бо Господь дав у вашу руку мідіянітянський табір!”
16 І поділив він три сотні тих мужів на три відділи, і дав у руку їх усіх сурми, і порожні глеки, та смолоскипи до середини тих глеків.
17 І сказав він до них: “Що будете бачити від мене, то й ви так зробите. А ось я піду до краю табору, і буде, — як я зроблю, так зробите й ви.
18 І засурмлю в сурму я та всі, що зо мною, то засурмите в сурми й ви навколо всього табору, та й скажете: меч за Господа та за Гедеона!”
19 І прийшов Гедеон та сотня мужів, що з ним, до краю табору, на початку середньої сторожі, коли тільки‑но поставили сторожу. І засурмили вони в сурми, і побили глеки, що в їхніх руках.
20 І засурмили три відділи в сурми, і потрощили глеки, і тримали рукою своєї лівиці смолоскипа, а рукою своєї правиці — сурми, щоб сурмити. І кричали вони: “Меч за Господа та за Гедеона!”
21 І стояли кожен на своїм місці навколо табору, а ввесь табір бігав, і вони кричали й утікали.
22 І засурмили три сотні сурем, а Господь обернув меча одного на одного та на ввесь табір. І табір побіг аж до Бет‑Гашшітта до Церери, аж до Сефат‑Авел‑Мехоли при Таббаті.
23 І були скликані ізраїльтяни з Нефталиму, і з Асиру, і з усього Манасії, — і вони гналися за мідіянітянами.
24 А по всіх Єфремових горах Гедеон послав послів, говорячи: “Зійдіть навперейми мідіянітян, і заступіть їм воду аж до Бет‑Бари та Йордан”. І скликали всіх Єфремових людей, та й заступили воду аж до Бет‑Бари та Йордан.
25 І вони захопили двох мідіянітянських князів: Орева та Зеева, і вбили Орева в Цур‑Ореві, а Зеева вбили в Екев‑Зееві. І гналися за мідіянітянами, а голови Орева та Зеева перенесли до Гедеона на той бік Йордану.