Ув’язнення Єремії і його пророцтво на кривдника
1 І почув Пашхур, — Іммерів син, священик, що був старшим наглядачем, начальник Господнього дому, — Єремію, що пророкував ці слова.
2 І Пашхур набив пророка Єремію, і посадив його у в’язницю, що була в горішній брамі Веніяминовій, що в Господньому домі…
3 І сталося наступного дня, і вивів Пашхур Єремію з в’язниці, а Єремія промовив до нього: Не Пашхур Господь дав ім’я тобі, а тільки Маґор‑Міссавів .
4 Бо так промовляє Господь: Ось Я зроблю тебе жахом для тебе самого та для всіх твоїх приятелів, і вони попадають від меча ворогів своїх, а очі твої будуть бачити це . А всього Юду віддам у руку царя вавилонського, і він нажене їх до Вавилону, і позабиває їх мечем.
5 І дам увесь скарб цього міста та ввесь його здобуток, і всю коштовність його, та всі скарби юдських царів, — усе це дам у руку їхніх ворогів, і вони пограбують їх, і візьмуть їх та й відведуть їх до Вавилону…
6 А ти, Пашхуре, та всі мешканці дому твого підете до полону. І прийдеш ти до Вавилону, і помреш там, і будеш похований ти та всі твої приятелі, яким ти неправдиво пророкував.
Плач Єремії на утиски ворогів
7 Намовляв мене, Господи, — і був я намовлений, Ти взяв міцно мене — й переміг! Я став цілий день посміховищем, кожен глузує із мене…
8 Бо коли тільки я говорю, то кричу, кличу: “Ґвалт!” та “Грабіж!” і так сталося слово Господнє мені цілий день за ганьбу й посміховище…
9 І я був сказав: Не буду Його споминати, і не буду вже Йменням Його говорити! І стало це в серці моїм, як огонь той палючий, замкнений у костях моїх, — і я змучивсь тримати його й більш не можу!
10 Бо чув я обмову численних, — ось острах навколо: Розкажіть, — донесемо на нього! Кожен муж, який в мирі зо мною, чатує мого упадку та каже : “Може, буде обманений — і переможемо його, і помстимося над ним!”
11 Та зо мною Господь, як потужний силач, тому ті, хто женеться за мною, спіткнуться та не переможуть! Будуть сильно вони посоромлені, бо робили без розуму, — вічний сором їм буде , який не забудеться!
12 А Господь Саваот випробовує праведного, бачить нирки та серце. Хай над ними побачу я помсту Твою, бо Тобі я відкрив свою справу!
13 Співайте пісні Господеві, усі хваліть Господа, бо спасає Він душу убогого від руки лиходіїв!
Прокляття дня свого народження
14 Проклятий той день, коли я народився, день, коли породила мене моя мати, хай благословенний не буде!
15 Проклятий той муж, який сповістив мого батька, говорячи: “Народилось тобі дитя‑хлопець”, а тим справді потішив його!
16 І бодай стався муж той, немов ті міста, що Господь зруйнував й не пожалував їх, і нехай чує крик він уранці, а лемент військовий у часі полудня,
17 за те, що в утробі мене не забив, — і тоді була б стала мені моя мати за гріб мій, а утроба її вагітною навіки була б!..
18 Чого то з утроби я вийшов, щоб бачити клопіт й скорботу, і нащо кінчаються в соромі ці мої дні?..
© Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)