Уздоровлення сліпородженого
1 А коли Він проходив, побачив чоловіка, що сліпим був з народження.
2 І спитали Його учні Його, говорячи: “Учителю, хто згрішив: чи він сам , чи батьки його, що сліпим він родився?”
3 Ісус відповів: “Не згрішив ані він, ні батьки його, а щоб діла Божі з’явились на ньому.
4 Ми мусимо виконувати діла Того, Хто послав Мене, аж поки є день. Надходить он ніч, коли жаден нічого не зможе виконувати.
5 Доки Я в світі, — Я Світло для світу”.
6 Промовивши це, Він сплюнув на землю, і з слини грязиво зробив, і очі сліпому помазав грязивом,
7 і до нього промовив: “Піди, умийся в ставку Сілоам” (визначає це “Посланий”). Тож пішов той і вмився, — і вернувся видющим…
8 А сусіди та ті, що бачили перше його, як був він сліпий, говорили: “Чи ж не той це, що сидів та просив?”
9 Говорили одні, що це він, а інші казали: “Ні, — подібний до нього”. А він відказав: “Це я!”
10 І питали його: “Як же очі відкрились тобі?”
11 А той оповідав: “Чоловік, що Його звуть Ісусом, грязиво зробив, і очі помазав мені, і до мене сказав: “Піди в Сілоам та й умийся”. Я ж пішов та й умився, — і став бачити”.
12 І сказали до нього: “Де Він?” Відказує той: “Я не знаю”.
13 Ведуть тоді до фарисеїв того, що був перше незрячий.
14 А була то субота, як грязиво Ісус учинив і відкрив йому очі.
15 І знов запитали його й фарисеї, як видющим він став. А він розповів їм: “Грязиво поклав Він на очі мені, а я вмився, — та й бачу”.
16 Тоді деякі з фарисеїв казали: “Не від Бога Оцей Чоловік, — бо суботи не держить”. А інші казали: “Як же чуда такі може грішна людина чинити?” І незгода між ними була.
17 Тому знову говорять сліпому: “Що ти кажеш про Нього, коли очі відкрив Він тобі?” А той відказав: “Він Пророк!”
18 Юдеї проте йому не повірили, що незрячим він був і прозрів, аж поки не покликано батьків того прозрілого.
19 І запитали їх, кажучи: “Чи ваш оце син, про якого ви кажете, ніби родився сліпим? Як же він тепер бачить?”
20 А батьки його відповіли та сказали: “Ми знаєм, що цей — то наш син, і що він народився сліпим.
21 Але як тепер бачить, — не знаємо, або хто йому очі відкрив, — ми не відаємо. Поспитайте його, — він дорослий, хай сам скаже про себе”…
22 Таке говорили батьки його, бо боялись юдеїв: юдеї бо вже були змовились, — як хто за Христа Його визнає, щоб той був відлучений від синагоги.
23 Ось тому говорили батьки його: “Він дорослий, — його поспитайте”.
24 І покликали вдруге того чоловіка, що був сліпим, і сказали йому: “Віддай хвалу Богові. Ми знаємо, що грішний Отой Чоловік”.
25 Але він відповів: “Чи Він грішний — не знаю. Одне тільки знаю, що я був сліпим, а тепер бачу!”…
26 І спитали його: “Що тобі Він зробив? Як відкрив тобі очі?”
27 Відповів він до них: “Я вже вам говорив, — та не слухали ви. Що бажаєте знову почути? Може, й ви Його учнями хочете стати?”
28 А вони його вилаяли та й сказали: “То ти Його учень, а ми учні Мойсеєві.
29 Ми знаємо, що Бог говорив до Мойсея, — звідки ж узявся Оцей, ми не відаємо”.
30 Відповів чоловік і сказав їм: “То ж воно й дивно, що не знаєте ви, звідки Він, — а Він мені очі відкрив!
31 Та ми знаємо, що грішників Бог не послухає; хто ж богобійний, і виконує волю Його, — того слухає Він.
32 Відвіку не чувано, щоб хто очі відкрив був сліпому з народження.
33 Коли б не від Бога був Цей, Він нічого не міг би чинити”.
34 Вони відповіли та й сказали йому: “Ти ввесь у гріхах народився, — і чи тобі нас учити?” І геть його вигнали.
35 Дізнався Ісус, що вони того вигнали геть, і, знайшовши його, запитав: “Чи віруєш ти в Сина Божого?”
36 Відповів той, говорячи: “Хто ж то, Пане, Такий, щоб я вірував у Нього?”
37 Промовив до нього Ісус: “І ти бачив Його, і Той, Хто говорить з тобою — то Він!”…
38 А він відказав: “Я вірую, Господи!” І вклонився Йому.
39 І промовив Ісус: “На суд Я прийшов у цей світ, щоб бачили темні, а видющі щоб стали незрячі”.
40 І почули це деякі з тих фарисеїв, що були з Ним, та й сказали Йому: “Чи ж і ми невидющі?”
41 Відказав їм Ісус: “Якби ви невидющі були, то не мали б гріха; а тепер ви говорите: “Бачимо”, — то й ваш гріх зостається при вас !