Богобійний Йов
1 Був чоловік у країні Уц, на ім’я йому Йов . І був чоловік цей невинний та праведний, і він Бога боявся, а від злого втікав.
2 І народилися йому семеро синів та три дочки.
3 А маєток його був: сім тисяч худоби дрібної, і три тисячі верблюдів, і п’ять сотень пар худоби великої, і п’ять сотень ослиць та дуже багато рабів. І був цей чоловік більший від усіх синів сходу.
4 А сини його ходили один до одного , і справляли гостину в домі того, чий був день. І посилали вони, і кликали трьох своїх сестер, щоб їсти та пити із ними.
5 І бувало, як миналося коло бенкетних днів, то Йов посилав за дітьми й освячував їх, — і вставав він рано‑вранці, і приносив цілопалення за числом їх усіх, бо Йов казав: “Може, згрішили сини мої, і зневажили Бога в серці своєму”. Так робив Йов по всі дні.
Бог уводить Йова на спробу
6 І сталося одного дня, і поприходили Божі сини, щоб стати при Господі. І прийшов поміж ними й сатана.
7 І сказав Господь до сатани: “Звідки ти йдеш?” А сатана відповів Господеві й сказав: “Я мандрував по землі та й перейшов її”.
8 І сказав Господь до сатани: “Чи звернув ти увагу на раба Мого Йова? Бо немає такого , як він, на землі: муж він невинний та праведний, що Бога боїться, а від злого втікає”.
9 І відповів сатана Господеві й сказав: “Чи ж Йов дармо боїться Бога?
10 Чи ж Ти не забезпечив його, і дім його, і все, що його? Чин його рук Ти поблагословив, а маєток його поширився по краю.
11 Але простягни тільки руку Свою, і доторкнися до всього, що його, — чи він не зневажить Тебе перед лицем Твоїм?”
12 І сказав Господь до сатани: “Ось усе, що його, — у твоїй руці, тільки на нього самого не простягай своєї руки!” І пішов сатана від лиця Господнього.
Багатий Йов стає нагим
13 І сталося одного дня, коли сини його та дочки його їли та вино пили в домі свого первородженого брата,
14 то прибіг до Йова посланець та й сказав: “Худоба велика орала, а ослиці паслися при них.
15 Аж тут напали сабеї й позабирали їх, а слуг повбивали вістрям меча… І втік тільки я сам, щоб донести тобі”…
16 Він ще говорив, аж прибігає інший та й каже: “З неба спав Божий огонь, і спалив отару та слуг, та й пожер їх… А втік тільки я сам, щоб донести тобі”…
17 Він ще говорив, аж біжить ще інший та й каже: “Халдеї поділилися на три відділи, і напали на верблюдів, та й позабирали їх, а слуг повбивали вістрям меча… І втік тільки я сам, щоб донести тобі”…
18 Поки він говорив, аж надбігає ще інший та й каже: “Сини твої та дочки твої їли та вино пили в домі свого первородженого брата.
19 Аж раптово надійшов великий вітер з боку пустині, та й ударив на чотири роги дому, — і він упав на юнаків, і вони повмирали… І втік тільки я сам, щоб донести тобі”…
20 І встав Йов, і роздер плаща свого, й обстриг свою голову, та й упав на землю, і поклонився,
21 та й сказав: “Я вийшов нагий із утроби матері своєї, і нагий повернусь туди, в землю ! Господь дав, — і Господь узяв… Нехай буде благословенне Господнє Ім’я!”
22 При всьому цьому Йов не згрішив, і не сказав на Бога нічого безумного!
© Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)