Відповідь Йова: Видиме щастя безбожних
1 А Йов відповів та й сказав:
2 “Уважно послухайте слово моє, і нехай буде мені це розрадою вашою!
3 Перетерпіть мені, а я промовлятиму, — по промові ж моїй насміхатися будеш.
4 Хіба до людини моє нарікання? Чи не мав би чого стати нетерпеливим мій дух?
5 Оберніться до мене — й жахніться, та руку на уста свої покладіть…
6 І якщо я згадаю про це , то жахаюсь, і морозом проймається тіло моє…
7 Чого несправедливі живуть, доживають до віку, й багатством зміцняються?
8 Насіння їх міцно стоїть перед ними, при них, а їхні нащадки — на їхніх очах…
9 Доми їхні — то спокій від страху, і над ними нема бича Божого.
10 Спинається бик його, і не даремно, — зачинає корова його, й не скидає.
11 Вони випускають своїх молодят, як отару, а їх діти вибрикують.
12 Вони голос здіймають при бубні та цитрі, і веселяться при звуку сопілки.
13 Провадять в добрі свої дні, і сходять в спокої в шеол.
14 А до Бога говорять вони: “Уступися від нас, — ми ж доріг Твоїх знати не хочем!
15 Що таке Всемогутній, що будем служити Йому? І що скористаєм, як будем благати Його?”
16 Та не в їхній руці добро їхнє, — далека від мене порада безбожних…
17 Як часто світильник безбожним згасає, і приходить на них їх нещастя? — Він приділює в гніві Своїм на них пастки!
18 Вони будуть, немов та солома на вітрі, і немов та полова, що буря схопила її!
19 “Бог ховає синам його кривду Свою” — та нехай надолужить самому йому, і він знатиме!
20 Нехай його очі побачать нещастя його, й бодай сам він пив гнів Всемогутнього!
21 Яке‑бо старання його про родину по ньому, як для нього число його місяців вже перелічене?
22 Чи буде хто Бога навчати знання, Його , що й небесних судитиме?
23 Оцей в повній силі своїй помирає, — увесь він спокійний та мирний,
24 діжки його повні були молока, а мізок костей його свіжий.
25 А цей помирає з душею огірченою, і доброго не споживав він,
26 та порохом будуть лежати обоє вони, і черва їх покриє…
27 Тож я знаю думки ваші й задуми, що хочете кривдити ними мене.
28 Бож питаєте ви: Де князів дім, і де намет пробування безбожних?
29 Тож спитайтеся тих, що дорогою йдуть, а їхніх ознак не затаюйте:
30 що буває врятований злий в день загибелі, на день гніву відводиться в захист!
31 Хто йому розповість у лице про дорогу його? А коли наробив, хто йому надолужить?
32 І на кладовище буде проваджений він, і про могилу подбають…
33 Скиби долини солодкі йому, і тягнеться кожна людина за ним, а тим, хто попереду нього, — немає числа…
34 І як ви мене потішаєте марністю, коли з ваших відповідей зостається сама тільки фальш?”…
© Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)