Голос Господній і відповідь Йова: Я нікчемний!
1 І говорив Господь Йову й сказав:
2 “Чи буде ставати на прю з Всемогутнім огудник? Хто сперечається з Богом, хай на це відповість!”
3 І Йов відповів Господеві й сказав:
4 “Оце я знікчемнів, — що ж маю Тобі відповісти? Я кладу свою руку на уста свої…
5 Я раз говорив був, і вже не скажу, а вдруге — і більш не додам!”…
Людина не в силі порушити Божі права
6 І відповів Господь Йову із бурі й сказав:
7 “Підпережи‑но ти стегна свої, як мужчина: Я буду питати тебе, — ти ж пояснюй Мені!
8 Чи ти хочеш порушити право Моє, винуватити Мене, щоб оправданим бути?
9 Коли маєш рамено, як Бог, і голосом ти загримиш, немов Він,
10 то окрась ти себе пишнотою й величністю, зодягнися у славу й красу!
11 Розпорош лютість гніву свого, і поглянь на все горде — й принизь ти його!
12 Поглянь на все горде — і його впокори, поспихай нечестивих на їхньому місці,
13 поховай їх у поросі разом, а їхні обличчя обвий в укритті.
14 Тоді й Я тебе славити буду, як правиця твоя допоможе тобі!
Бегемот — на це прqклад
15 А ось бегемот , що його Я створив, як тебе, — траву, як худоба велика, він їсть.
16 Ото сила його в його стегнах, його ж міцність — у м’язах його живота.
17 Випростовує він, немов кедра, свого хвоста, жили стегон його посплітались.
18 Його кості — немов мідяні оті рури, костомахи його — як ті пруття залізні.
19 Голова оце Божих доріг; і тільки Творець його може зблизити до нього меча…
20 Бо гори приносять поживу йому, і там грається вся звірина польова.
21 Під лотосами він вилежується, в укритті очерету й болота.
22 Лотоси тінню своєю вкривають його, тополі поточні його обгортають.
23 Ось підіймається річка, та він не боїться її , він безпечний, хоча б сам Йордан йому в пащу впливав!
24 Хто може схопити його в його очах, гаками ніздрю продіравити?
25 Чи левіятана потягнеш гачком, і йому язика стягнеш шнуром?
26 Чи очеретину вкладеш йому в ніздря, чи терниною щоку йому продіравиш?
27 Чи він буде багато благати тебе, чи буде тобі говорити лагідне?
28 Чи складе він умову з тобою, і ти візьмеш його за раба собі вічного?
29 Чи ним бавитись будеш, як птахом, і прив’яжеш його для дівчаток своїх?
30 Чи ним спільники торгуватимуть, чи поділять його між купців ‑хананеїв?
31 Чи шпильками проколеш ти шкіру його, а острогою риб’ячою — його голову?
32 Поклади ж свою руку на нього, й згадай про війну, — і більше того не чини!