Відповідь Йова: Не станемо з Богом на прю
1 А Йов відповів та й сказав:
2 “Справді пізнав я, що так… Та як оправдатись людині земній перед Богом?
3 Якщо вона схоче на прю стати з Ним, — Він відповіді їй не дасть ні на одне із тисячі скаржень …
4 Він мудрого серця й могутньої сили; хто був проти Нього упертий — і цілим зостався?
5 Він гори зриває, й не знають вони, що в гніві Своїм Він їх перевернув.
6 Він землю трясе з її місця, і стовпи її трусяться.
7 Він сонцеві скаже, — й не сходить воно, і Він запечатує зорі.
8 Розтягує небо Він Сам, і ходить по морських висотах,
9 Він Воза створив, Оріона та Волосожара, та зорі південні.
10 Він чинить велике та недослідиме, предивне, якому немає числа!..
11 Ось Він надо мною проходить, а я не побачу, і Він перейде, а я не приглянусь до Нього…
12 Ось Він схопить кого , — хто заверне Його, хто скаже Йому: що Ти робиш?
13 Бог гніву Свого не спинить, під Ним гнуться Рагавові помічники, —
14 що ж тоді відповім я Йому? Які я слова підберу проти Нього,
15 я , який коли б був справедливий, то не відповідав би, я , що благаю свого Суддю?
16 Коли б я взивав, а Він мені відповідь дав, — не повірю, що вчув би мій голос,
17 Він, що бурею може розтерти мене та помножити рани мої безневинно…
18 Не дає Він мені й звести духа мого , бо мене насичає гіркотою.
19 Коли ходить про силу, то Він Всемогутній, коли ж ходить про суд, — хто посвідчить мені?
20 Якщо б справедливим я був, то осудять мене мої уста, якщо я безневинний, то вчинять мене винуватим…
21 Я невинний, проте своєї душі я не знаю, і не радий життям своїм я…
22 Це одне, а тому я кажу: невинного як і лукавого Він вигубляє…
23 Якщо нагло бич смерть заподіює, — Він з проби невинних сміється…
24 У руку безбожного дана земля, та Він лиця суддів її закриває… Як не Він, тоді хто?
25 А дні мої стали швидкіші, як той скороход, повтікали, не бачили доброго,
26 проминули, немов ті човни очеретяні, мов орел, що несеться на здобич…
27 Якщо я скажу: Хай забуду своє нарікання, хай зміню я обличчя своє й підбадьорюся,
28 то боюся всіх смутків своїх, і я знаю, що Ти не очистиш мене…
29 Все одно буду я винуватий, то нащо надармо я мучитися буду?
30 Коли б я умився сніговою водою, і почистив би лугом долоні свої,
31 то й тоді Ти до гробу опустиш мене, і учинить бридким мене одіж моя…
32 Бо Він не людина, як я, і Йому відповіді я не дам, і не підемо разом на суд,
33 поміж нами нема посередника, що поклав би на нас на обох свою руку…
34 Нехай забере Він від мене Свого бича, Його ж страх хай мене не жахає,
35 тоді буду казати, й не буду боятись Його, бо я не такий сам з собою!..
© Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)