Увесь край опустошений
1 Слово Господнє, що було до Йоіла , Петуїлового сина.
2 “Послухайте це, ви старші, і візьміть до вух, усі мешканці землі: чи бувало таке за днів ваших, або за днів ваших батьків?
3 Оповідайте про це синам вашим, а ваші сини — своїм дітям, а їхні сини — поколінню наступному.
4 “Що лишилось по гусені, — зжерла те все сарана, що ж зосталося по сарані — пожер коник, а решту по конику зжерла черва”.
5 Пробудіться, п’яниці, і плачте й ридайте за виноградовим соком усі, хто вина напивається, бо віднятий він від уст ваших!
6 Бо на Край Мій прийшов люд міцний і незчисленний, його зуби — як лев’ячі зуби, а паща його — як в левиці.
7 Виноград Мій зробив він спустошенням, Моє ж фіґове дерево геть поламав, дощенту його оголив та й покинув, галузки його побіліли.
8 Голоси, як та дівчина, веретою оперезана, за нареченим юнацтва свого.
9 Жертва хлібна й жертва лита спинилася в домі Господньому, впали в жалобу священики, слуги Господні.
10 Опустошене поле, упала в жалобу земля, бо спустошене збіжжя, вино молоде пересохло, зів’яла оливка.
11 Засоромилися рільники, голосили були виноградарі за пшеницю й ячмінь, бо вигинуло жниво поля.
12 Усох виноград, а фіґа зів’яла, гранатове дерево, й пальма та яблуня, і повсихали всі пільні дерева, бо Він висушив радість від людських синів.
13 Опережіться веретою, — і ридайте, священики, голосіть, слуги жертівника, входьте, ночуйте в веретах, служителі Бога мого, — бо хлібна жертва і жертва та лита затримана буде від дому вашого Бога!
Близький день Господній
14 Оголосіть святий піст, скличте збори, позбирайте старших, всіх мешканців землі до дому Господа, вашого Бога, і кличте до Господа.
15 Горе дневі тому! Бо близький день Господній, і прийде він від Всемогутнього, мов те спустошення!
16 Чи ж з‑перед очей наших не відіймається їжа, з дому нашого Бога веселість та втіха?
17 Покорчились зерна під своїми грудами, спорожніли комори, поруйновані клуні, бо висохло збіжжя.
18 Як стогне товар, поголомшені череди, — бо немає їм паші, отари спустошені!
19 До тебе я кличу, о Господи, пожер‑бо огонь пасовища пустині, а жар попалив усі дерева на полі.
20 Навіть пільна худоба прагне до Тебе, бо водні джерела посохли, огонь же пожер пасовища пустині!