Непослух Йони й кара за нього
1 І було слово Господнє до Йони , Аміттаєвого сина, таке:
2 “Устань, іди до Ніневії, великого міста, і проповідуй проти нього, бо їхнє зло прийшло перед лице Моє”.
3 І встав Йона, щоб утекти до Таршішу з‑перед Господнього лиця. І зійшов він до Яфи, і знайшов корабля, що йшов до Таршішу, і дав заплату його, і ввійшов у нього, щоб відплисти з ними до Таршішу з‑перед Господнього лиця.
4 А Господь кинув сильного вітра на море, — і знялася на морі велика буря, і вже думали, що корабель буде розбитий.
5 І налякалися моряки, і кликали кожен до своїх богів, і викидали ті речі, що були на кораблі, до моря, щоб полегшити себе. А Йона зійшов до споду корабля, і ліг, і заснув.
6 І приступив до нього керівник корабля, та й сказав йому: “Чого ти спиш? Уставай, заклич до свого Бога, — може, згадає цей Бог про нас, і ми не згинемо”.
7 І сказали вони один до одного: “Ідіть, і киньмо жеребки, та й пізнаємо, через кого нам оце лихо”. І кинули вони жеребки, — і впав жеребок на Йону.
8 І сказали до нього: “Об’яви ж нам, через що нам це лихо? Яке твоє зайняття, і звідки ти йдеш? Який твій край, і з якого ти народу?”
9 І сказав він до них: “Я єврей, і боюся я Господа, Небесного Бога, що вчинив море та суходіл”.
10 І налякалися ті люди великим страхом, і сказали до нього: “Що це ти наробив?” Бо ці люди довідалися, що він утікає з‑перед Господнього лиця, бо він це їм об’явив.
11 І вони сказали до нього: “Що ми зробимо тобі, щоб утихомирилось море, щоб не заливало нас?” Бо море бушувало все більше.
12 І сказав він до них: “Візьміть мене, і киньте мене до моря, і втихомириться море перед вами; бо я знаю, що через мене оця велика буря на вас”.
13 І міцно гребли ці люди, щоб дістатися до суходолу, та не могли, бо море бушувало все більш проти них.
14 І вони кликнули до Господа та й сказали: “О Господи, нехай же не згинемо ми за душу цього чоловіка, і не давай на нас неповинної крови, бо Ти, Господи, чиниш, як бажаєш!”
15 І підняли вони Йону, і кинули його до моря, — і спинилося море від своєї лютости.
16 І налякалися ці люди Господа великим страхом, і приносили Господеві жертви, і складали обітниці.