Вивідувачі розвідують про Єрихон
1 І послав Ісус, син Навинів, із Ситтіму двох таємних вивідувачів, говорячи: “Ідіть, розгляньте цей Край та Єрихон”. І вони пішли, і ввійшли до дому однієї блудниці, а ім’я їй Рахав. І переночували вони там.
2 І було донесено єрихонському цареві, говорячи: “Ось цієї ночі прийшли сюди якісь люди з Ізраїлевих синів, щоб вивідати цей Край”.
3 І послав єрихонський цар до Рахави, говорячи: “Виведи тих людей, що до тебе прийшли, що ввійшли до твого дому, бо вони прийшли, щоб вивідати ввесь цей Край”.
4 А та жінка взяла двох тих людей, та й сховала їх. І сказала: “Так, приходили були до мене ті люди, та я не знала, звідки вони.
5 А коли замикалася брама зі смерком, то ті люди вийшли. Не знаю, куди ті люди пішли. Швидко женіться за ними, то ви доженете їх”.
6 А вона відвела їх на дах, та й сховала їх у жмутах льону, що були зложені в неї на даху.
7 А ті люди погналися за ними йорданською дорогою аж до бродів; а браму замкнули, як тільки вийшла погоня за ними.
8 І поки вони лягли спати, то вона ввійшла до них на дах,
9 і сказала до тих людей: “Я знаю, що Господь дав вам цей Край, і що жах перед вами напав на нас, і що всі мешканці цього Краю умлівають зі страху перед вами.
10 Бо ми чули те, що Господь висушив воду Червоного моря перед вами, коли ви виходили з Єгипту, і що зробили ви обом аморейським царям, що по той бік Йордану, Сигонові та Оґові, яких ви вчинили закляттям.
11 І чули ми це , і зомліло наше серце, і не стало вже духу в людини зі страху перед вами, бо Господь, Бог ваш, — Він Бог на небесах угорі й на землі долі!
12 А тепер присягніть мені Господом, що як я вчинила з вами милість, так зробите й ви милість з домом батька мого, і дасте мені правдивого знака.
13 І зоставите при житті батька мого, і матір мою, і братів моїх, і сестер моїх, і все, що їхнє, і врятуєте наше життя від смерти”.
14 І сказали їй ті люди: “Душа наша за вас нехай віддана буде на смерть, якщо ви не відкриєте цієї нашої справи. І буде, коли Господь передаватиме нам оцей Край, то ми вчинимо тобі милість та правду”.
15 І вона спустила їх шнуром через вікно, бо дім її був у стіні міського муру, і в мурі вона жила.
16 І сказала вона їм: “Ідіть на гору, щоб не спіткала вас погоня. І ховайтеся там три дні, аж поки не вернеться погоня, а потому підете своєю дорогою”.
17 І сказали до неї ті люди: “Ми будемо чисті від цієї присяги тобі, що ти заприсягла нас, якщо ти не вчиниш так .
18 Оце, як ми будемо входити до Краю, то ти прив’яжеш шнурка з цієї нитки червені у вікні, що ти ним нас спустила. А батька свого, і матір свою, і братів своїх, і ввесь дім свого батька збереш до себе до дому.
19 І буде, — усі, хто вийде з дверей твого дому назовні, кров його на голові його, а ми чисті. А всі, хто буде в домі з тобою, кров його на голові нашій, якщо наша рука буде на ньому.
20 А коли ти відкриєш цю нашу справу, то ми будемо чисті від присяги тобі, якою ти заприсягла нас”.
21 А вона сказала: “Як ви сказали, нехай буде воно так”. І відпустила їх, а вони пішли. І вона прив’язала у вікні червоного суканого шнурка.
22 І вони пішли, і вийшли на гору, та й сиділи там три дні, аж поки вернулася погоня. І шукала погоня по всій дорозі, та не знайшла їх .
23 І повернулися ті два мужі, і зійшли з гори, і перейшли Йордан , і прийшли до Ісуса, сина Навинового, та й розповіли йому все, що їх спіткало.
24 І сказали вони до Ісуса: “Справді Господь дав у нашу руку всю цю землю, а всі мешканці цього Краю омліли зі страху перед нами”.
© Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)