Не спокушуйте. Прощайте братові своєму. Майте віру
1 І сказав Він до учнів Своїх: “Неможливо, щоб спокуси не мали прийти; але горе тому, через кого приходять вони!
2 Краще б такому було, коли б жорно млинове на шию йому почепити та й кинути в море, аніж щоб спокусив він одного з малих цих!
3 Уважайте на себе! Коли провиниться твій брат, докори йому, а коли він покається, то вибач йому.
4 І хоча б сім раз денно він провинивсь проти тебе, і сім раз звернувся до тебе, говорячи: “Каюся”, — вибач йому!”
5 І сказали апостоли Господу: “Додай Ти нам віри!”
6 А Господь відказав: “Коли б мали ви віру, хоч як зерно гірчичне, і сказали шовковиці цій: “Вирвися з коренем і посадися до моря”, — то й послухала б вас!
Ми — нікчемні раби
7 Хто ж із вас, мавши раба, що оре чи пасе, скаже йому, як він вернеться з поля: “Негайно йди та сідай до столу”?
8 Але чи ж не скаже йому: “Приготуй що вечеряти, і підпережись, і мені прислуговуй, аж поки я їстиму й питиму, а потому ти сам будеш їсти та пити”?
9 Чи ж він дякує тому рабові, що наказане виконав?
10 Так і ви, коли зробите все вам наказане, то кажіть: “Ми — нікчемні раби, бо зробили лиш те, що повинні зробити були!”
Уздоровлення десятьох прокажених
11 І сталось, коли Він ішов до Єрусалиму, то проходив поміж Самарією та Галілеєю.
12 І, коли входив до одного села, перестріли Його десять мужів, слабих на проказу, що стали здалека.
13 І голос піднесли вони та й казали: “Ісусе, Наставнику, — змилуйсь над нами!”
14 І, побачивши їх , Він промовив до них: “Підіть і покажіться священикам!” І сталось, коли вони йшли, то очистились…
15 Один же з них, як побачив, що видужав, то вернувся, і почав гучним голосом славити Бога.
16 І припав він обличчям до ніг Його, складаючи дяку Йому. А то самарянин був…
17 Ісус же промовив у відповідь: “Чи не десять очистилось, — а дев’ять же де?
18 Чому не вернулись вони хвалу Богові віддати, крім цього чужинця?”
19 І сказав Він йому: “Підведися й іди: твоя віра спасла тебе!”
Будьмо готові, бо часу кінця світу ніхто не знає
20 А як фарисеї спитали Його, коли Царство Божеє прийде, то Він їм відповів і сказав: “Царство Боже не прийде помітно,
21 і не скажуть: “Ось тут”, або: “Там”. Бо Божеє Царство всередині вас!”
22 І сказав Він до учнів: “Прийдуть дні, коли побажаєте бачити один з днів Сина Людського, — та не побачите…
23 І скажуть до вас: “Ось тут”, чи: “Ось там”, — не йдіть, і за ним не біжіть!
24 Бо як блискавка, блиснувши, світить із одного краю під небом до другого краю під небом, так буде Свого дня й Син Людський.
25 А перше належить багато страждати Йому, і відцурається рід цей від Нього…
26 І, як було за днів Ноєвих, то буде так само й за днів Сина Людського:
27 їли, пили, женилися, заміж виходили, аж до того дня, коли “Ной увійшов до ковчегу”; прийшов же потоп, — і всіх вигубив.
28 Так само, як було за днів Лотових: їли, пили, купували, продавали, садили, будували;
29 того ж дня, як Лот вийшов із Содому, — огонь із сіркою з неба линув, і всіх погубив.
30 Так буде й того дня, як Син Людський з’явиться!
31 Хто буде того дня на домі, а речі його будуть у домі, нехай їх забрати не злазить. Хто ж на полі, так само нехай назад не вертається, —
32 пам’ятайте про Лотову дружину!
33 Хто дбатиме зберегти свою душу , — той погубить її, а коли хто погубить, — той оживить її.
34 Кажу вам: удвох будуть ночі тієї на одному ліжкові: один візьметься, а другий полишиться.
35 Дві молотимуть разом, — одна візьметься, а друга полишиться.
36 Двоє будуть на полі, — один візьметься, а другий полишиться!”
37 І казали вони Йому у відповідь: “Де, Господи?” А Він відказав їм: “Де труп, там зберуться й орли”…
© Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)