Диявол спокушує Ісуса
1 А Ісус, повний Духа Святого, вернувсь з над Йордану, і Дух на пустиню Його попровадив.
2 Сорок день там диявол Його спокушав, і за тих днів Він нічого не їв, а коли закінчились вони, то вкінці зголоднів.
3 І диявол до Нього сказав: “Якщо Ти Син Божий, — скажи цьому каменеві, щоб хлібом він став!”
4 А Ісус відповів йому: “Написано: Не хлібом самим буде жити людина, але кожним Словом Божим!”
5 І він вивів Його на гору високу , і за хвилину часу показав Йому всі царства на світі.
6 І диявол сказав Йому: “Я дам Тобі всю оцю владу та їхню славу, бо мені це передане, і я даю, кому хочу, її.
7 Тож коли Ти поклонишся передо мною, то все буде Твоє!”
8 І промовив Ісус йому у відповідь: “Написано: Господеві Богові своєму вклоняйся, і служи Одному Йому!”
9 І повів Його в Єрусалим, і на наріжнику храму поставив, та й каже Йому: “Як Ти Син Божий, — кинься звідси додолу!
10 Бо написано: “Він накаже про Тебе Своїм Анголам, щоб Тебе берегли!”
11 і: “Вони на руках понесуть Тебе, щоб коли не спіткнув Ти об камінь Своєї ноги!”
12 А Ісус відказав йому у відповідь: “Сказано: Не спокушай Господа Бога свого!”
13 І диявол, скінчивши все цеє спокушування, відійшов від Нього до часу.
Наука Ісусова в Галілеї
14 А Ісус у силі Духа вернувся до Галілеї, і чутка про Нього рознеслась по всій тій країні.
15 І Він їх навчав по їхніх синагогах, і всі Його славили.
Ісуса холодно приймають на батьківщині
16 І прибув Він до Назарету, де був вихований. І звичаєм Своїм Він прийшов дня суботнього до синагоги, і встав, щоб читати.
17 І подали Йому книгу пророка Ісаї. Розгорнувши ж Він книгу, знайшов місце, де було так написано:
18 “На Мені Дух Господній, бо Мене Він помазав, щоб Добру Новину звіщати вбогим. Послав Він Мене проповідувати полоненим визволення, а незрячим прозріння, відпустити на волю помучених,
19 щоб проповідувати рік Господнього змилування”.
20 І, книгу згорнувши, віддав службі й сів. А очі всіх у синагозі звернулись на Нього.
21 І почав Він до них говорити: “Сьогодні збулося Писання, яке ви почули!”
22 І всі Йому стверджували й дивувались словам благодаті, що линули з уст Його. І казали вони: “Чи ж то Він не син Йосипів?”
23 Він же промовив до них: “Ви Мені конче скажете приказку: “Лікарю, — уздоров самого себе! Учини те й тут, у вітчизні Своїй, що сталося — чули ми — у Капернаумі”.
24 І сказав Він: “Поправді кажу вам: Жаден пророк не буває приємний у вітчизні своїй.
25 Та правдиво кажу вам: Багато вдовиць перебувало за днів Іллі серед Ізраїля, коли на три роки й шість місяців небо було зачинилося, так що голод великий настав був по всій тій землі,
26 а Ілля не до жадної з них не був посланий, тільки в Сарепту Сидонську до овдовілої жінки.
27 І багато було прокажених за Єлисея пророка в Ізраїлі, але жаден із них не очистився, крім Неємана сиріянина”.
28 І всі в синагозі, почувши оце, переповнились гнівом.
29 І, вставши, вони Його вигнали за місто, і повели аж до краю гори, на якій їхнє місто було побудоване, щоб скинути додолу Його…
30 Але Він перейшов серед них, і віддалився.
Уздоровлення біснуватого в Капернаумі
31 І прийшов Він у Капернаум, галілейське місто, і там їх навчав по суботах.
32 І дивувались науці Його, бо слово Його було владне.
33 І був чоловік у синагозі, що мав духа нечистого демона, і він закричав гучним голосом:
34 “Ах, що нам до Тебе, Ісусе Назарянине? Ти прийшов погубити нас. Я знаю Тебе, хто Ти, — Божий Святий”…
35 А Ісус заборонив йому, кажучи: “Замовчи, і вийди з нього!” І, кинувши демон того насередину, вийшов із нього, нічого йому не пошкодивши.
36 І всіх жах обгорнув, і питали вони один одного, кажучи: “Що то за наука, що духам нечистим наказує з владою й силою, — і виходять вони?”…
37 І неслася чутка про Нього по всіх місцях краю.
Уздоровлення Петрової тещі й багатьох біснуватих
38 А як вийшов Він із синагоги, увійшов у дім Симона. Теща ж Симонова у великій гарячці лежала. І просили за неї Його.
39 І, ставши над нею, Він заборонив тій гарячці, — і вона полишила її. І, зараз уставши, теща їм прислуговувала.
40 Коли ж сонце заходило, то всі, хто мав яких хворих на різні недуги, до Нього приводили їх. Він же клав Свої руки на кожного з них, — та їх уздоровляв.
41 Із багатьох же виходили й демони, кричачи та говорячи: “Ти Син Божий!” Та Він їм забороняв, і не давав говорити, що знали вони, що Христос Він.
Проповідь по Галілеї
42 Коли ж настав день, Він вийшов, і подавсь до самотнього місця. А люди шукали Його. І прийшовши до Нього, Його затримували, щоб від них не відходив.
43 Він же промовив до них: “І іншим містам Я повинен звіщати Добру Новину про Боже Царство, — бо на те Мене послано”.
44 І Він проповідував по синагогах Галілеї .
© Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)