Мідяний змій
1 І почув ханаанеянин, цар Араду, що сидів на полудні, що Ізраїль увійшов дорогою Атарім, — і він став воювати з Ізраїлем, і взяв у нього до неволі полонених.
2 І склав Ізраїль обітницю Господеві, й сказав: “Якщо справді даси Ти народ той у мою руку, то я вчиню їхні міста закляттям”.
3 І вислухав Господь голос Ізраїлів, — і дав йому ханаанеянина, і він учинив закляттям їх та їхні міста, і назвав ім’я тому містові: Хорма .
4 І рушили вони з Гор‑гори дорогою Червоного моря, щоб обійти едомський край. І підупала душа того народу в тій дорозі.
5 І промовляв той народ проти Бога та проти Мойсея: “Нащо ви вивели нас із Єгипту, щоб ми повмирали в пустині? Бо ж нема тут хліба й нема води, а душі нашій обридла ця непридатна їжа”.
6 І послав Господь на той народ зміїв сарафів , і вони кусали народ. І померло багато народу з Ізраїля.
7 І прийшов народ до Мойсея та й сказав: “Згрішили ми, бо говорили проти Господа та проти тебе. Молися до Господа, і нехай Він забере від нас цих зміїв”. І молився Мойсей за народ.
8 І сказав Господь до Мойсея: “Зроби собі сарафа, і вистав його на жердині. І станеться, — кожен покусаний, як погляне на нього, то буде жити”.
9 І зробив Мойсей мідяного змія, і виставив його на жердині. І сталося, якщо змій покусав кого, то той дивився на мідяного змія — і жив!
Великі війни в пустині
10 І рушили Ізраїлеві сини, і таборували в Овоті.
11 І рушили вони з Овоту, і таборували в Ійє‑Гааварімі, на пустині, що перед Моавом, від сходу сонця.
12 Звідти вони рушили, і таборували в долині Зереду.
13 Звідти рушили й таборували на тім боці Арнону в пустині, що виходить із аморейської границі, бо Арнон — границя Моаву між Моавом та амореянином.
14 Тому розповідається в “Книжці воєн Господніх”: “Вагев у Суфі, і потоки Арнону,
15 і спад потоків, що збочив на місце Ару, і на моавську границю опертий”.
16 А звідти до Бееру . Це той Беер, що про нього сказав Господь до Мойсея: “Збери народ, і нехай Я дам їм воду”.
17 Тоді заспівав був Ізраїль цю пісню: “Піднесися, кринице, співайте про неї!
18 Криниця, — вельможі копали її, її викопали народні достойники берлом, жезлами своїми”. А з Мідбару до Маттани,
19 а з Маттани до Нахаліїлу, а з Нахаліїлу до Бамоту,
20 а з Бамоту до долини, що на моавському полі, у верхівки Пісґі, що звернена до пустині.
21 І послав Ізраїль послів до Сигона, аморейського царя, говорячи:
22 “Нехай я перейду в твоїм краї! Ми не збочимо ні на поле, ні на виноградник, не будемо пити води з криниці, — ми підемо царською дорогою, аж поки перейдемо землю твою”.
23 І не дав Сигон Ізраїлеві перейти в границі його. І зібрав Сигон увесь свій народ, та й вийшов навпроти Ізраїля на пустині, і прибув до Йогці, і воював з Ізраїлем.
24 І вдарив його Ізраїль вістрям меча, і посів край його від Арнону аж до Яббоку, аж до синів Аммону, бо Аз — границя синів Аммону.
25 І позабирав Ізраїль усі ті міста. І осів Ізраїль у всіх аморейських містах: у Хешбоні й по всіх залежних містах його.
26 Бо Хешбон — місто Сигона, царя аморейського він; і він воював з першим моавським царем, і забрав увесь його край з його руки аж до Арнону.
27 Тому й розповідають кобзарі: “Підіть до Хешбону, — нехай він збудується, і хай міцно поставиться місто Сигонове.
28 Бо вийшов огонь із Хешбону, а полум’я з міста Сигонового, — він місто моавське пожер, володарів арнонських висот.
29 Горе тобі, о Моаве, ти згинув, народе Кемошів! Він зробив був синів своїх утікачами, а дочок своїх дав у неволю Сигону, царю аморейському.
30 І розбили ми їх, — згинув Хешбон до Дівону, і ми попустошили аж до Нофаху, що аж до Медви”.
31 І Ізраїль осів в аморейському краї.
32 І послав Мойсей розвідати про Язера, — і вони здобули його залежні міста, і заволоділи амореянином, що жив там.
33 І повернулись вони, і пішли дорогою Башану. І вийшов Оґ, цар башанський, насупроти них, він та ввесь його народ, на війну до Едреї.
34 І сказав Господь до Мойсея: “Не бійся його, бо в руку твою дав Я його й увесь народ його та край його, і зробиш йому, як зробив ти Сигону, цареві аморейському, що сидів у Хешбоні”.
35 І вони побили його й синів його та ввесь народ його, так що нікого не зосталося. І вони заволоділи краєм його.